Курсовая работа: Лікарські рослини в ботанічному саду. Агробіостанція херсонського державного університету

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Лікарські рослини
Розділ 2. Ботанічний сад. Історія заснування
Розділ 3. Культивовані та дикорослі лікарські рослини на території херсонського ботанічного саду
Висновки
Список використаних джерел

Дата добавления на сайт: 10 июля 2024

Скачать работу 'Лікарські рослини в ботанічному саду. Агробіостанція херсонського державного університету':

КУРСОВА РОБОТА
З фізіології та біохімії рослин
Тема:
Лікарські рослини в ботанічному саду. Агробіостанція херсонського державного університету

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Лікарські рослини
Розділ 2. Ботанічний сад. Історія заснування
Розділ 3. Культивовані та дикорослі лікарські рослини на території херсонського ботанічного саду
Висновки
Список використаних джерел

ВСТУП
З перших днів свого існування на Землі людина, як і всяка інша істота, терпіла від тяжких хвороб. І полегшення своїх страждань шукала і знаходила в навколишній природі, - флорі і фауні.
Минали віки, тисячоліття, а людина не розлучалася з рослинами, спостерігала за ними, старанно вивчала їх цілющі властивості. Адже лікування рослинами виникло разом з появою на Землі людини. Чимало рослин, які людина зустрічала на своєму шляху, перевірялись на придатність до їжі, на отруйність, наявність лікувальних властивостей. Безупинний плин часу змивав на протязі віків невдале і акумулював тільки справжній скарб народної медицини. В результаті виявилось, що тепер загальне число рослин, які можна було б зарахувати до лікарський не перевищує п'ятсот.
В народі міцно зберігаються, переходячи з покоління в покоління, відомості про способи лікування різних хвороб, так само як і про рослини, які здобули славу лікувальних.
Відомості про лікарські рослини можна знайти в античних книгах, в книгах княжої доби: у «Повісті минулих літ», в літописах Київської Русі і Галицько-Волинського князівства, в лікарських порадниках, травниках. З літописів відомо: ще в XI столітті при Києво-Печерському монастирі було засновано «больничний монастир» у Переяславі, Чернігові, Галичі, де лікували простий люд. Серед людей поширювалися травники, лікарські порадники. Уся давня медицина обома ногами стояла на рослинному світі, рекомендувала настої, відвари, мазі, оздоровчі бані тощо. [13]
Наукова і практична медицина поряд із використанням новітніх фармацевтичних препаратів дедалі частіше звертається до багатющого світу рослин і знаходити у ньому несподівані й бажані відповіді на проблеми лікувальної справи. [17]
Дія препаратів з багатьох лікарських рослин поступова, м'яка, фізіологічна. Вона не призводить до негативних зрушень в організмі, а навпаки, сприяє вирівнюванню, нормалізації життєво важливих процесів, забезпечує організм вітамінами, мінеральними солями, амінокислотами, підтримує на оптимальному рівні обмін речовин. [15]
У цьому багатоплановому впливі лікарських рослин на організм і полягає їх значення як невичерпного джерела здоров'я і сили людей різного віку.
Актуальність дослідження даної теми полягає у тому, щоб ознайомитися з лікарськими рослинами агробіостанції Херсонського державного університету. Систематизувати їх на дикорослі та культивовані, ознайомитися з їхніми життєвими формами, та походженням.
Мета дослідження: вивчити флору лікарських рослин на території агробіостанції Херсонського державного університету.
Завдання роботи:
-ознайомитись з науковою літературою з даної теми;
-скласти перелік лікарських рослин агробіостанції Херсонського державного університету;
-дізнатися скільки родин та видів знаходиться на території бот саду.
-вказати культивовані та дикорослі види; провести аналіз життєвих форм видів.
Об'єкт дослідження: лікарські рослини агробіостанції.
Предмет дослідження: аналіз життєвих форм, характеристика видів.
Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи: індуктивний, дедуктивний, методи систематизації, опис.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

Розділ 1. Лікарські рослини
Лікарські рослини (лат. Plantae medicinales) - рослини, органи або частини яких є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою. На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина (приблизно 10%) з них широко застосовується в медицині. [11]
Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30% усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найширше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування. [8] Рослини мають різний полівалентний хімічний склад, до якого можуть входити речовини з фармакологічними властивостями. Зазвичай у лікарських рослин один з хімічних компонентів домінує та визначає лікувальні властивості даного виду. Біологічно активні речовини групують у широкі хімічні класи: терпеноїди (ізопреноїди), фенольні сполуки, ліпіди, моно- та полісахариди, алкалоїди, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини. У процесі розвитку людина накопичувала знання про дію та власивості різних рослин власним досвідом, спостереженням за тваринами, дослідницькою діяльністю. [5]
Шість тисяч років тому шумери використовували лікарські рослини у свіжому вигляді, у вигляді порошків та настоянок, використовуючи у якості розчинника воду, вино. Ще у другому тисячолітті до н.е. асирійці широко користувалися льоном, дурманом, блекотою. Древні єгиптяни користувалися лікувальними властивостями алое, анісу, блекоти, м'яти, рицини та інших рослин, які згадувалися у так званому "Папірусі Еберса", де вони поділялися на послаблюючі, блювотні, кровоспинні. [11]
Як лікарські рослини на початку XXI століття широко використовуються звіробій, календула, ромашка, деревій, мати-й-мачуха, шипшина, обліпиха, солодка, подорожник, м'ята, шавлія, оман, журавлина, брусниця, малина, кріп, петрушка, аїр звичайний та багато інших.
Лікарською сировиною є різні органи та частини рослин: корені, кореневища, цибулини, бульби, бруньки, листя, трава (стебла з листям), квіти, суцвіття, плоди, насіння, кора тощо. Багатими на лікарські рослини є такі роди флори України: шипшина - 59 видів, молочай - 55, чебрець - 36, глід - 26, шавлія - 20, повитиця - 14, валеріана - 13, калачики - 12 та ін. Для потреб наук, медицини заготовляють сировину бл. 95 видів, в широких обсягах тільки 45-50 видів. Найбільша кількість сировини припадає на Карпати. [14]
Найважливішими з дикорослих лікарських рослин є валеріана, барвінок малий, конвалія, лепеха звичайна, цмин пісковий, алтея лікарська, арніка гірська, ромашка, брусниця та ін. Серед культивованих в Україні лікарських рослин - м’ята перцева, меліса, лаванда, беладона. У всіх регіонах України поширені угруповання бур’янової рослинності, у складі якої є лікарські рослини - кропива дводомна, дурман звичайний, чистотіл, подорожник великий, спориш звичайний та ін. Антропогенні зміни рослинності та нераціональне ведення заготівель лікарської сировини зумовили зменшення запасів багатьох видів лікарських рослин (зокрема, горицвіту весняного, валеріани, золототисячника, лепехи звичайної, алтеї лікарської). Чимало видів дикорослих лікарських рослин потребують охорони і занесені до Червоної книги України (астрагал шерстистоквітковий, тирлич жовтий, скополія карніолійська, цибуля ведмежа). [12] Залежно від характеру дії на організм розрізняють лікарські рослини, що впливають на серцево-судинну систему (горицвіт, конвалія, наперстянка та ін.), заспокійливі (валеріана тощо), знеболювальні (беладона, мак снодійний та ін.), збудливі (чайний кущ), кровоспинні (деревій, калина), сечогінні (петрушка, мучниця), жовчогінні (кмин, шипшина, нагідки). Є лікарські рослини, що їх вживають при шлунково-кишкових захворюваннях (тирлич жовтий), проносні (рицина, жостір, крушина), потогінні (липа, малина), відхаркувальні (алтея, чебрець), в’яжучі (брусниця, дуб), глистогінні (полин цитварний, часник). В забруднених радіоактивними речовинами районах збирання лікарських рослин заборонено; можливе лише за умови обов’язкового дозиметричного контролю. [7]
Багато ефективних лікувальних засобів, які набули широкої популярності, перейшло з народної медицини до наукової. Велика робота щодо вивчення лікарських рослин провадиться на кафедрах медичних і фармацевтичних інститутів. Це дало змогу нашій хіміко-фармацевтичній промисловості освоїти і виготовляти з лікарських рослин такі ефективні препарати, як теофедрин, сальсолін, платифілін, сферофі-зин, секуринін, раунатін, берунгін та багато інших, що широко застосовуються в медицині. На основі досліджень ботаніків, фармацевтів, фармакологів виявлено вітаміноносні, фітонцидні, алкалоїдоносні рослини. З грибів і близьких до них організмів одержано антибіотики. [18]
У народній медицині цілителі використовували лікарських препаратів різного походження, але найбільше вони складалася з трав, плодів і коренів. У зв'язку з цим фітотерапія стала загальновизнаним методом для профілактики і лікування багатьох захворювань. [13]
Розділ 2. Ботанічний ХДУ. Історія заснування
Рішення про заснування ботанічного саду Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської було прийняте Херсонським міськвиконкомом у 1934 р. Необхідність створення ботанічного саду була обґрунтована співробітниками кафедри ботаніки, зусиллями яких був розроблений перший проект плану агробіостанції з ботанічним садом як навчальної бази природничо-географічного факультету. Практичні роботи розпочалися навесні 1935 р. Керувати ними було доручено старшому викладачеві кафедри ботаніки М.С. Кривошею. У 1937 р. були проведені посадки захисної смуги навколо майбутнього саду та висаджені дерева на центральній алеї. У кінці центральної алеї розпочалося створення ботанічного кола, у його центрі планувалося побудувати басейн для вирощування водних рослин, зокрема рослин Нижньодніпровських плавнів. Зліва від центральної алеї було закладено колекційний плодовий сад з місцевих сортів плодових дерев та кущів. [21] Справа від центральної алеї зроблені посадки хвойних - сосни та біоти, а далі - т. з. «Мічурінський сад», який за свідченням професора Ківера Ф.В. та викладача Кривчені Є.І. був гордістю ботанічного саду. У ньому росли 10 сортів яблунь та інших плодових дерев, які були виведені І.В.Мічуріним, серед них - Антонівка 600-грамова, Бельфльор-китайка, Ренет бергамотний, Кандиль-китайка, Бере зимова Мічуріна, а також Церападус, Горобина мічуринська десертна, Вишня плодородна Мічуріна. [21] За саджанцями цих сортів до м. Мічурінська їздив Ф.В. Ківер. Доцент В.С. Володимирова заклала експериментальну ділянку дуба черешчатого, що був висаджений квадратно-гніздовим методом. [1] У поповненні видового складу рослин ботанічного саду брали участь викладачі Бригінець М.П., Ківер Ф.В., Тихоміров Ф.К., Кривченя Є.І., Петренко Г.А., Володимирова В.С., Михайлець Г.Ф. Внаслідок успішної праці уже в середині 50-х років у колекції ботанічного саду нараховувалося 110 видів дерев та кущів, в т.ч. рідкісні - гінкго дволопатеве, бундук канадський, чекалкин горіх та ін. (Бригинец, Тихомиров, 1950; Тихонов, 1970, 1986; Бойко, Булда, Москов, Тихонов, 1982; Бойко, Москов, Тихонов, 1984; Бойко, Павлова, 1986; Бойко, Тихонов, 1986; Бойко, Москов, Тихонов, 1987 та ін.). У 1964 р. постановою Херсонського облвиконкому земельна ділянка агробіостанції з деревними насадженнями та трав’янистою рослинністю була визначена як площа ботанічного саду, що виконує функції пам’ятника природи. У 1972 р. за поданням професора В.О. Суркова та доцента В.І. Тихонова рішенням Херсонської обласної ради ботанічний сад було віднесено до об'єктів природно-заповідного фонду, як парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. [1] У 70-ті та у 80-ті роки під керівництвом та за участі В.І. Тихонова, М.В. Москова, М.Ф. Бойка, М.М. Булди, Л.С. Кирилової, Н.Р. Павлової, А.П. Ступак була проведена реконструкція ботанічного саду, викорчувано значну частину старого плодового саду, відреставровано ділянку "Велике ботанічне коло", висаджено липову алею та створено ділянки природно-географічних зон на основі завезених з Одеського ботанічного саду та інших ботанічних садів і дендраріїв видів рослин. В.І. Тихоновим було закладено ділянку «Новий дендрарій». [21] Восени 1982 р. на місці залишків старого абрикосового саду, на площі 1, 1 га, М.Ф. Бойко заклав ділянку «Херсонські степи» для відновлення тут степових ценозів з типовими та рідкісними видами рослин, діаспори яких заготовлялися під час польової навчальної практики на території Херсонської області (біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, степові схили Дніпра, Дніпровського лиману, Інгульця біля сіл Антонівка, Дар'ївка, Садове, Микільське та ін.. У 90-і роки продовжувалися посадки рослин (Дерев’янко В.М., Тихонов В.І., Булда М.М.), які завозилися переважно з відділення «Новокаховське» Нікітського ботанічного саду. [21].
Значно збільшився видовий склад дендрофлори, було досліджено рідкісні види рослин, видовий склад мохоподібних, лишайників та грибів ботанічного саду (Бойко, Бойко, Булда, 1994; Бойко, Булда, Мойсієнко, Ходосовцев, 1995; Бойко, Ходосовцев, Петрова, 1999; Рудь, Бойко, 2001; Бойко, Подгайний, 2002; Корольова, 2003а, б; Бойко, 2006; Сушинська, Бойко, 2006; Червона, 2009). З 1 березня 2003 р. на підставі наказу № 108-Д від 13.02.2003 р. “Про створення нової структури ХДУ” Ботанічний сад Херсонського державного університету переведено у Агробіостанцію - ботанічний сад Херсонського державного університету, із збереженням його статусу парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, об’єкта природно-заповідного фонду України.
У першому десятиріччі XXI століття отримано багато видів рослин відкритого та закритого ґрунту з різних ботанічних садів (Одеський ботанічний сад, Криворізький ботанічний сад, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України та ін.), з різних дендраріїв України та від приватних колекціонерів. [1] У 2003 р. на базі ботанічного саду та кураторства кафедри ботаніки функціонує лабораторія інтродукції рослин (завідувач професор М.Ф.Бойко. З 2004 р. викладачами кафедри ботаніки та іншими спеціалістами проведена інвентаризація флори та мікобіоти Ботанічного саду (Бойко М.Ф. - мохоподібні, Сушинська Н.І., Дерев’янко В.М., Дерев’янко Н.В. - дерева та чагарники , Мойсієнко І.І., Мельник Р.П., М.Ф. Бойко - трав’янисті (в т.ч. рідкісні) покритонасінні, Ходосовцев О.Є. - лишайники, Корольова О.В. - гриби). В результаті проведених робіт виявлено флору та мікобіоту ботанічного саду. [21] Мохоподібних нараховується 16 видів представників 11 родів 8 родин. Вищих судинних рослин нараховується 579 видів представників 349 родів 95 родин, з них 24 види 14 родів 6 родин відділу Голонасінні, 555 видів 335 родів 89 родин відділу Покритонасінні. Грибів нараховується 30 видів представників 22 родів 11 родин відділу Ascomycota s.str. та 30 видів базидіальних грибів з 26 родів 17 родин відділу Basidiomycota. Лишайників нараховується 23 види, що відносяться до 10 родів та 6 родин. На основі цих досліджень складено та опубліковано "Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету (2011). [21]
Загальна площа Агробіостанції - ботанічного саду становить 12,5 га. До складу входять такі ділянки: типова пришкільна ділянка (сад безперервного цвітіння, плодовий сад, метеорологічний майданчик, фізіологічна ділянка), квітково-декоративні культури, дендрологічний сектор, відділ “Херсонські степи”, велике ботанічне коло, дубовий гай, новий дендрарій, листяний гай, хвойний гай, мале ботанічне коло, північна та південна лісосмуги, листяні та хвойні алеї, є теплиця та розсадник. [1]

Розділ 3. Культивовані та дикорослі лікарські рослини на території Херсонського ботанічного саду
Родина Apiaceae
Пазурник плоскоплодний - Caucalis platycarpos L.
Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина, терофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт; адвент, археофіт середземноморсько -іранотуранського походження, епекофіт. Ареал - західнопалеарктичний. На засмічених місцях, рідко. Бур’ян, лікарська рослина.
Болиголов плямистий - Conium maculatum L.
Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина, Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт; археофіт середземноморсько - ірано - туранського походження, епекофіт. Ареал - західнопалеарктичний. На засмічених місцях, рідко. Бур’ян, лікарська рослина.
Морква дика - Daucus carota L.
Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, евапофіт. Ареал - космополіт. Відкриті необроблювані місця, спорадично. Бур’ян, вітамінозна, лікарська і харчова рослина.
Миколайчики польові - Eryngium campestre L.
Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал - європейсько-середземноморський. Відкриті необроблювані місця, спорадично. Бур’ян, вітамінозна, лікарська і харчова рослина.
Різак звичайний - Falcaria vulgaris Bernh.
Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал - космополіт. Відкриті необлюблювані місця, звичайно. Бур’ян, лікарська, олійна і харчова рослина.
Жабриця рівнинна - Seseli campestre Besser.
Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал - понтично-циркумевскінський. Відкриті необроблювані місця, спорадично. Бур’ян, лікарська, олійна і харчова рослина.
Ториліс японський - Torilis japonica (Houtt.)DC.
Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал - європейсько- середземноморський. Відкриті не облюбовані місця, спорадично. Бур’ян, лікарська рослина. [21]
Родина Asteraceae
Деревій благородний - Achillea nobilis L.
Зростає спонтанно. Багаторічна коротко кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал - європейсько-середземноморсько-передньоазійський. Відкриті не облюбовані місця, спорадично. Лікарська і медоносна рослина.
Деревій паннонський - Achillea pannonica Scheele.
Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал - понтично-східносередземноморський. Відкриті не облюбовані місця, спорадично. Лікарська і медоносна рослина.
Деревій щетиннистий - Achillea setacea Waldst.et Kit.
Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал - європейсько-середземноморський. Відкриті не облюбовані місця, звичайно. Лікарська і медоносна рослина.
Деревій степовий - Achilleastepposa Klokovet Krytzka.
Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал - понтичний. Відкриті не облюбовані місця, звичайно. Лікарська і медоносна рослина.
Лопух справжній - Aretium lappa L.
Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт, евапофіт. Ареал - палеарктичний. Бур’ян в заростях деревних рослин, спорадично. Бур’ян, лікарська та харчова рослина.
Лопух малій - Arctium minus (Hill) Bernh.
Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт, евапофіт. Ареал - європейсько-середземноморський. Бур’ян в заростях деревних рослин, спорадично. Бур’ян, лікарська та харчова...