Курсовая работа: Депресивні стани в підлітковому середовищі, їх причини та профілактика

Актуальність даної теми обумовлена тим, що в наш час найбільш частою проблемою є проблема депресивних розладів. А особливо це стосується дітей в підлітковому віці. Дослідження показують, що кожен восьмий підліток з десяти страждає підліткової депресією.

Дата добавления на сайт: 27 августа 2024

Скачать работу 'Депресивні стани в підлітковому середовищі, їх причини та профілактика':

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПРИЧИН ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У НЕПОВНОЛІТНІХ
.1 Поняття депресії та її характеристики
.2 Особливості прояву депресивного стану у неповнолітніх
.3 Фактори виникнення депресії у неповнолітніх та її подолання
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОТИВАЦІЇ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
.1 Характеристика вибірки дослідження
.2 Організація та методи дослідження
.3 Аналіз та інтерпретація результатів
.4 Психолого-педагогічні рекомендації, щодо подолання депресії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
ДОДАТОК Г

ВСТУП
Актуальність даної теми обумовлена тим, що в наш час найбільш частою проблемою є проблема депресивних розладів. А особливо це стосується дітей в підлітковому віці. Дослідження показують, що кожен восьмий підліток з десяти страждає підліткової депресією.
Сучасний підліток живе у світі, складному за своїм змістом і тенденціям розвитку. Емоційне неблагополуччя підлітка - один з об'єктів пильної уваги: шкільних психологів, педагогів, батьків. Своєчасна та якісна діагностика подібного неблагополуччя, адекватні корекційні заходи можуть зменшити ризик виникнення небажаних тенденцій у розвитку особистості. Один з яскравих проявів подібного неблагополуччя - депресивні стани.
Оскільки депресивні стани у підлітків вивчені недостатньо, це істотно обмежує можливості психологів щодо корекційної роботи. Отже, проблема даного дослідження полягає у вивченні специфіки депресивних станів у підлітків, що певним чином сприятиме знаходженню оптимальних способів їх корекції. Все це і зумовило актуальність теми дослідження.
Об’єктом курсової роботи є підвищення кількості депресій у підлітковому середовищі.
Предметом дослідження є фактори, що впливають на формування депресивних тенденцій серед підлітків.
Метою даної курсової роботи є вивчення депресивних станів в підлітковому середовищі, їх причини та профілактика.
Сформульована мета передбачає вирішення наступних завдань:
Визначити сутність терміна «депресія»;
Виявити особливості прояву депресивних станів у підлітків;
Виявити основні фактори, що впливають на формування депресивних тенденцій в підлітковому середовищі;
Дати рекомендації дітям підліткам у важких депресивних ситуаціях.
Теоретико-методологічна основа дослідження: психолого-педагогічні дослідження формування особистості в працях Ю.Ф. Антропова, В.В. Бойко, Л.С. Виготського, концептуальні положення корекції депресивних станів С.П. Рубінштейна, Ю.В. Ковальова, О.Н. Золотухіної, Ю.Л. Ханіна та інших.
Методологічна основа даної курсової роботи є сучасні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлене змістом і метою поставлених завдань: аналіз, синтез, класифікація, емпіричні методи.
Практична значимість полягає в тому, що висновки та результати курсової роботи можуть бути використані в навчально-виховному процесі загальноосвітніх установ.
Структура курсової роботи та послідовність її частин обумовлені об'єктом, метою та завданнями дослідження. Курсова робота складається зі вступу; двох розділів, розділених на сім підрозділів: у першому розділі розглянуті теоретичні підходи до визначення поняття «депресії», «депресивних станів», їх видів, причин, зокрема у неповнолітніх; у другому розділі представлено матеріали дослідження, щодо вивчення депресивних станів у неповнолітніх та зроблено загальні висновки, щодо них; висновків, списку використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПРИЧИН ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У НЕПОВНОЛІТНІХ
.1 Поняття депресії та її характеристики
Розкриття теми даної курсової роботи слід з розгляду поняття «депресія». Відтак, депресія - це афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, змінами мотиваційної сфери, когнітивних уявлень і загальної пасивністю поведінки. Суб'єктивно людина відчуває, насамперед, важкі, болісні емоції і переживання - пригніченість, тугу, відчай. Розрізняються функціональні стани депресії можливі у здорових людей в рамках нормального психічного функціонування, і патологічна депресія, яка є одним з основних психіатричних синдромів. Використання в даній роботі терміну «депресивний стан» спирається на психологічну складову цього поняття. Термін «депресивний стан» відноситься до класу психічних станів, володіючи необхідними для цього психологічними характеристиками (психічний стан - це поняття, що використовується для умовного виділення в психіці індивіда щодо статичного моменту) [2, с.156].
Емоційні прояви депресії: туга, пригнічений настрій, відчай, страждання, дратівливість, тривога, втрата здатності відчувати задоволення від раннє приємних занять, втрата інтересу до всього навколишнього.
Фізіологічні прояви депресії: порушення сну (безсоння, сонливість), порушення функції кишечника (запори), зміни апетиту (його втрата або переїдання), зниження сексуальних потреб, болі в серці, шлунку, в м'язах, зниження енергії.
Поведінкові прояви: уникнення спілкування (небажання спілкуватися з іншими людьми, схильність до самотності), відмова від розваг, зловживання алкоголем і психоактивними речовинами, що дають тимчасове розслаблення.
Розумові прояви: труднощі прийняття рішення, труднощі зосередження, переважання негативних, похмурих думок про себе, занижена самооцінка, думки про самогубство (в разі тяжкої депресії), думки про непотрібність, що не значимості себе в цьому суспільстві, сповільненість мислення. [3]
Більшість людей вважають, що депресія як розлад набула такої популярності тільки недавно, у зв'язку з різними новоствореними факторами, але це помилка. Цей розлад було відомо ще з часів античності. Давньогрецький лікар, «батько медицини» Гіппократ описував цей стан як неприємну, хворобливу душевну муку «меланхолія» або як її ще називають «чорна жовч». Протягом багатьох століть причиною цього вважали надлишок цієї рідини в організмі. В даний час, замість поняття «меланхолія» в медицині використовують поняття «депресія». Зараз меланхолік це тип темпераменту за Гіппократом, який найбільш схильний до емоційного розладу.
Депресія для людини, це стан коли душевну рівновагу порушено, і людина прибуває в пригніченому настрої, якщо це буде тривати протягом довгого часу, вона може перерости в більш складну форму, затяжний перебіг цієї хвороби в більшості випадках призводить до інвалідності.
На думку Дробінської А.О., поняттям «депресія» можна охарактеризувати безліч станів людини. Цей термін широко використовується і може позначати різні форми суб'єктивного дистресу. Але про депресію говорять вже як про наявність гострої стадії нервового розладу, не потрібно плутати її зі звичайною сумом, тимчасовими переживаннями, викликаними різними причинами. Смуток - вельми людяна емоція, яка передає нашу реакцію на втрати і розчарування. Вона необхідна нам для того що б цілком відчувати щастя, радість, захоплення. Тільки порівнюючи з сумом можна по-справжньому оцінити повноту радості. [10]
На думку відомого психотерапевта Покрасса Михайла Львовича, депресія - це прояв і необхідний інструмент усвідомленої або неусвідомленої перебудови мотиваційної системи цінностей - інструмент вибору, механізм самобудови або саморуйнування. Депресія виникає кожного разу, коли людина стикається з відсутністю умови, без якої для неї неможливо задоволення її цінностей, збереження цілості "Я" або самого життя, неможливо здійснення важливої для неї активності [1, с.86].
Трікетт Ш. підкреслює, що депресивний стан більшою чи меншою мірою діє на всю людину, перебудовує всю її структуру - починаючи від думок, закінчуючи її поведінкою. Хоча ці зміни можуть відбуватися поступово, депресивна людина відрізняється від того, яким вона була до початку депресії. Можливо навіть, що вона стає своєю протилежністю [20, с.78].
Найбільш очевидна і типова ознака депресії - тужливий настрій, а також переживання пригніченості, самотності чи апатії. Людина в стані депресії може плакати, навіть тоді, коли здавалося б немає очевидного приводу або, навпаки, втрачає здатність плакати при справді важких подіях. Гнітюче відчуття пригніченості, спустошеності, повної безнадії є симптомами депресивних розладів більшості людей. Похмурий настрій - не просто печаль, це болісний душевний біль. Однак печаль відзначають у себе не всі страждаючі депресією. У дітей і підлітків стан депресії проявляється частіше в формі не смутного настрою, а дратівливості. Молоді люди в стані депресії в основному примхливі, легко дратуються і говорять вони головним чином про власну "потворність", "дурість", про свою "марність". Інші дорослі в стані депресії також бувають зовсім сумними, буркотливими, незадоволеними і навіть гнівливими і ворожими. Літні ж частіше скаржаться не на пригнічений настрій, а на неприємні фізичні відчуття і біль.
Таким чином, депресія - це психічний розлад, що характеризується депресивною тріадою: зниженням настрою, втратою здатності переживати радість, порушеннями мислення. У наступному підрозділі ми розглянемо особливості прояву депресивних станів у неповнолітніх.

1.2 Особливості прояву депресивного стану у неповнолітніх
Приступаючи до розгляду особливостей депресивного стану неповнолітніх, нам слід зупинитися на роз’ясненні, виокремленні вікових рамок наших піддослідних.
Розглядаючи тлумачення терміну «неповнолітній» з точки огляду юриспруденції, міжнародного та вітчизняного законодавства, ми зробимо висновок, що неповноліття - це соціально-правова категорія, яка є складовою більш широкої категорії - дитинство, що узагальнено розуміється як період, у якому здійснюється реалізація прав дитини.
Конвенція ООН про права дитини закріплює, що дитина - це особа до досягнення 18 років. У цьому сенсі було визнано за необхідність надати спеціальний захист дітям у силу їхньої фізичної та розумової незрілості.
Аналізуючи вітчизняне законодавство, можна помітити, що усі суб’єкти правовідносин у нормативно-правових актах традиційно поділяються на дві групи: дорослі і діти/неповнолітні. Такий розподіл зумовлений віковим критерієм - повноліттям, і пов’язаний із досягненням особою 18 років. Усіх інших осіб, які не переступили цієї вікової межі, прийнято називати неповнолітніми. При цьому єдиної позиції щодо визначення понять «неповнолітній», «малолітній» або «дитина» чинне законодавство не має. [24]
Аналізуючи масу джерел, можна підвести підсумок, що неповнолітніми є особи, вікові рамки яких 14-18 років, тобто діти старшого підліткового віку.
Підлітковий вік характеризується яскравим протіканням емоцій, екзальтацією, демонстративною поведінкою, різкою зміною різних станів. Причиною тому можуть бути акцентуації характеру, серед яких у підлітків часто виявляються демонстративна, гіпертимна, циклотимна, лабільна. Так, циклотимна і лабільна можуть призводити до депресії, почуття самотності, незначущості, думкам про смерть.
Класичний депресивний синдром характеризується тугою, яка виступає в поєднанні з ідеаторної і моторної загальмованістю, зниженням життєвого тонусу, ідеями самознищення або самозвинувачення, а також різноманітними неприємними тілесними відчуттями і соматовегетативними розладами. Депресія у дітей та підлітків розпізнаються деколи насилу. Це зумовлено, по-перше, тим, що депресивна симптоматика нашаровується на психологічні особливості віку і, по-друге, нерідко має масковані форми прояву [12, с.107].
Враховуючи, що підлітковий вік характеризується як період підвищеної емоційності, що проявляється в легкій збудливості, мінливості настрою, поєднанні полярних якостей, які виступають поперемінно, а також не забуваючи про те, що деякі особливості емоційних реакцій перехідного віку кореняться в гормональних і фізіологічних процесах, можна очікувати відображення специфіки соціальної ситуації розвитку й у специфіці емоційного розвитку, у виникненні підвищеної тривожності, агресивності, депресивності як реакції на неможливість реалізувати себе, своє розуміння стосунків з людьми в динамічній, складної і мінливої ​​ситуації.
Вчені звертають увагу на проблему діагностики депресії у підлітків: чи підходить використання критеріїв, властивих дорослим, для діагностики депресії у підлітків.
Проблема, з якою стикаються при вивченні підліткової депресії, полягає в наступному: чи підходить використання критеріїв, властивих дорослим, для діагностики підлітків.
Критика застосування критеріїв для дорослих при оцінці депресії у підлітків має наступне обгрунтування. По-перше, мало відомо про валідність і надійність застосування даних критеріїв по відношенню до підлітків. По-друге, ці критерії приділяють мало уваги змінам дитячих симптомів в процесі розвитку індивіда [14, с.69].
Не дозволене також питання про те, чи розрізняються специфічні підгрупи симптомів депресії і пов'язані з нею особливості залежно від вікових груп. Результати деяких досліджень показали, наприклад, наявність певних симптомів, тісно пов'язаних з віком. Частота прояву відчуття безнадійності, психомоторних реакцій та ілюзій з віком збільшується, тоді як низька самооцінка, соматичні скарги і галюцинації виявляються рідше. За контрастом депресивного настрою, низька концентрація уваги і суїцидальна поведінка не мають значимого зв'язку з віком.
Симптоми депресивних підлітків значно більшою мірою, ніж у дорослих, залежать від віку і стадії розвитку, статі, сімейного оточення і когнітивних можливостей. У зв'язку з цим дуже важливим для діагностики є виділення симптомів, типових для віку і стадії розвитку. У підлітковому періоді чіткіше проявляється дисгармонійність, замкнутість, мудрування і резонерство. Але в той же час, депресивні симптоми в підлітковому віці і юності в більшості випадків схожі з симптомами депресії у дорослих. Відчай і відчуття, що в такій ситуації нічого не може змінитися, ведуть в цей період життя до підвищеного ризику суїциду.
Дослідники, які порівнювали депресію серед підлітків і дорослих, прийшли до висновку, що, незважаючи на невеликі відмінності в стадіях розвитку, симптоми залишаються тими ж. До цих відмінностей відносяться скарги підлітків на підвищену сонливість, тимчасове безсоння і булімію. Підлітки виявляють більш нестійке протікання депресії, що характеризується серйозними міжособистісними проблемами, а також здійснюють більше суїцидальних спроб, ніж дорослі в депресії [7, с.95].
Підліткову депресію відрізняє відсутність байдужості до радощів життя, підвищена реакція на зовнішні ситуації або джерела стресу, дратівливість або відсутність наркотичної реакції на трифазні антидепресанти.
Більшість вчених, які займаються дослідженнями в області підліткової депресії (Подільський А., Ідобаева О., Ковач М.) сходяться на думці, що протікання депресії у підлітків більш виражено, безумовно, складно.
Підлітки пред'являють скарги нерідко спонтанно на смуток, почуття нудьги, небажання нічого робити, що з їх точки зору "не зовсім правильно". Зниження активності вони прямо пов'язують зі зниженням настрою, при цьому відносять до поганого настрою. Якщо до виникнення депресії підлітки добре вчилися в школі, то вони нерідко відзначають зв'язок між утрудненнями в осмисленні матеріалу і зниженням настрою, особливо коли є обмеження в часі, підкреслює погіршення стану до вечора, при підготовці домашніх завдань.
Спроби розвіяти смуток, позбутися нудьги, змушуючи себе робити що-небудь корисне, частіше зазнають невдачі. Сон, як правило, порушений за рахунок засипання і недостатню глибину, ранкові підйоми утруднені, також як і відвідування занять [5, с.86].
Посилення тривоги, особливо до вечора, часто супроводжується появою страху за майбутнє, почуття безперспективності життя, виникненням суїцидальних думок зі спробами їх реалізації. Стомлюваність підлітків помітна особливо в другій половині дня, вони часто потребують пообідній відпочинок, і, якщо користуються ним, відчувають себе значно краще. Згідно з даними підліткової психіатрії середня і важка форми депресії у віці від 13-16 років зустрічаються досить рідко, але її симптоми можуть становити загрозу для життя тих, хто опинився в такому стані. Дослідження підліткової депресивності Коннеллі в 1993 р показали, що легка депресія зустрічається в середньому в 90% випадків, а середня і важка форма депресії зустрічається значно рідше, тільки в 10% випадків [9, с.72].
Серед тих, хто відчував депресію, дівчаток-підлітків більше в два рази, ніж представників чоловічої статі. Підлітки-дівчатка, швидше заганяють свої проблеми всередину і розвивають депресію. Хоча причини цієї статевої відмінності не ясні, психологи вважають, що вони можуть бути пов'язані зі значним зниженням самоповаги. Цей вплив статеворольової соціалізації, яка супроводжує статеве дозрівання. Тиск з боку однолітків і засобів масової інформації спонукає дівчат прагнути бути більш привабливими і цінувати стосунки вище досягнень. У дівчат депресія часто супроводжується порушеннями харчової поведінки, такими як анорексія і булімія.
Підлітки-хлопчики, найімовірніше, втягуються в антигромадські форми поведінки, такі як деліктність або вживання наркотиків. У хлопчиків-підлітків депресія нерідко супроводжується зривами. Депресія в підлітковому віці з'являється одночасно з іншими розладами у відповідь на внутрішню і зовнішню напругу.
Подільський А. зазначає, що депресія і тривожні стани, депресія і поведінкові порушення, включаючи імпульсивну поведінка, часто з'являються разом. Значна частка тих, хто зазіхає на самогубство, переживають депресію, щонайменше після своєї спроби. Депресія, думки про самогубство, і вживання наркотиків також пов'язані між собою. У дівчат невдоволення своїм тілом може призвести до розладів харчової поведінки, а потім і до депресії. Особливу небезпеку депресії завжди пов'язували з хворобою, - виходячи з припущення, що депресія робить людину вразливою до хвороби. Депресія може викликати й інші проблеми, внаслідок її впливу на міжособистісні відносини. Викликається депресією збідніння спілкування, що може погіршувати відносини "батько - дитина" в отроцтві і впливати на романтичні стосунки [6, с.180].
Депресія у підлітків часто поєднується з булімією і анорексією. Анорексія і виснаження настільки часто супроводжують депресію, що вважаються одним з облігатних її ознак і включаються як критерії діагностики депресії практично у всі відомі опитувальники.
Самі підлітки на зниження маси тіла і стомлюваність уваги не звертають.
Підвищення апетиту, або булімія, у підлітків також можуть супроводжувати депресивні стани, хоча це спостерігається дещо рідше.
Відтак, проаналізувавши вищенаведене, можна підкреслити те, що існують такі підвиди депресії як класична і маскована, що протікає під маскою іншої хвороби. Американська психіатрична асоціація розробила тест для виявлення класичної депресії. Якщо у людини є чотири і більше з нижчеперелічених симптомів можна говорити про наявність у неї депресії.
• Пригнічений настрій протягом більшої частини дня і майже кожен день (за свідченням хворого або його близьких);
• Виражена втрата інтересів або почуття задоволення...

Похожие материалы:

Реферат: Психологічні особливості формування та становлення характеру у підлітковому віці

Курсовая работа: Дослідження механізмів та прояву депрівації в підлітковому віці

Реферат: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ТА ЇХ УРАХУВАННЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ

Курсовая работа: Акцентуації характеру в підлітковому віці

Курсовая работа: Особливості проявів агресії у дітей шкільного віку та підлітків