Курсовая работа: Професійні інтереси старшокласників

Актуальність теми курсової роботи обумовлюється тим, що проблематика дослідження процесу формування мотивів, зокрема мотивів вибору професії, в значній мірі визначає ефективність реалізації основних завдань і функцій професійної орієнтації учнівської молоді як у діагностичному, так і у виховному її аспектах.

Дата добавления на сайт: 13 сентября 2024

Скачать работу 'Професійні інтереси старшокласників':

Професійні інтереси старшокласників
Зміст
Вступ
Розділ І. Поняття про професійні інтереси у психологічній літературі
.1 Професійний інтерес: сутність та закономірності виникнення
.2 Особливості формування професійних інтересів у старшокласників
Розділ ІІ. Організація та методика дослідження
.1 Методика дослідження професійних інтересів старшокласників
.2 Методи дослідження
Розділ ІІІ. Оцінка результатів дослідження
.1 Аналіз отриманих результатів
.2 Рекомендації щодо формування професійних інтересів у старшокласників
Висновки
Список використаних літературних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми курсової роботи обумовлюється тим, що проблематика дослідження процесу формування мотивів, зокрема мотивів вибору професії, в значній мірі визначає ефективність реалізації основних завдань і функцій професійної орієнтації учнівської молоді як у діагностичному, так і у виховному її аспектах.
Професійна спрямованість особистості є результатом формування системи ціннісних по відношенню до професійної діяльності мотивів. Формування сфери професійної мотивації - складний, багатоетапний процес, який починається з формування мотивів вибору професії. Вибір професії - це певний етап у становленні “Я-професійного” особистості, який визначається попереднім розвитком і, по-суті, є результатом цього розвитку, з одного боку, і основою для подальшої професійної самореалізації, яка передбачає і вдосконалення професійної майстерності, професійний ріст - з іншого. Вибір професії - це та “вузлова точка” у формуванні особистості, яка в значній мірі, визначає всю подальшу життєдіяльність людини. Вона знаходиться на перетині тих перспективних шляхів, “за якими розташовується її завтрашня радість” (за А.С.Макаренком).
Психологія праці - необхідний компонент професійної культури не тільки фахівця психолога, але і всіх тих, хто займається підготовкою робітництва і фахівців. Готувати учнів до трудової діяльності одна з областей трудової психологи. Життя нашого суспільства - це, перш за все, світ праці людей зайнятих в матеріальному і духовному виробництві, у виробництві корисних дій по обслуговуванню людини, по впорядкуванню складних соціальних процесів.
Задача психолога чи то педагога полягає у тому, щоб розглянути які якості індивіда, навики, уміння і інтелектуальні здібності потрібні в тій або іншій професії і, відповідно, допомогти зорієнтуватися в світі професій підростаючому поколінню виходячи з їх індивідуальних якостей. Власне це і є задачами профорієнтації.
Особливістю нинішніх задач профорієнтації стала реально виникла перед значними масами людей проблема свободи вибору. У зав’язку з цим у школі постає проблема організації профорієнтаційної роботи у відповідності до сучасних вимог суспільства, і, що значно важливіше, до професійних інтересів старшокласників. Тому об’єктом дослідження у курсовій роботі є професійні інтереси старшокласників.
Предметом дослідження є особливості професійного самовизначення старшокласників у відповідності до їх професійних інтересів.
Метою нашого дослідження є дослідити особливості професійних інтересів старшокласників та їх вплив на вибір ними майбутньої професії.
Гіпотеза дослідження: Професійні інтереси старшокласників залежить від соціально-економічних чинників суспільства, а саме:
1.Попиту на професії у суспільстві.
2.Фінансової забезпеченості майбутньої професії.
У відповідності до поставленої мети випливають такі завдання:
1.Визначити особливості професійних інтересів старшокласників.
2.Проаналізувати особливості формування мотивів вибору професії старшокласниками.
3.Провести дослідження особливостей професійних інтересів старшокласників та їх впливу на мотиви вибору майбутньої професії.
Розділ І. Поняття про професійні інтереси у психологічній літературі
1.1 Професійний інтерес: сутність та закономірності виникнення
Життя кожної людини невіддільне від необхідності постійної реалізації її найрізноманітніших інтересів. Проблеми виникнення інтересів, їх розвитку, вдосконалення та використання завжди були і надалі залишаються актуальною в науці та психолого-педагогічній практиці. Тому особлива роль відводиться сучасній загальноосвітній школі у підготовці майбутніх спеціалістів, формування в учнів старших класів інтересу до конкретного виду професійної діяльності.
У філософській інтерпретації інтерес розглядається як об'єктивно зумовлений мотив діяльності суб'єкта, у якому виділяється чотири основних параметри:
соціальний стан (статус) суб'єкта чи сукупність його практичних зв'язків із суспільством;
ступінь усвідомлення цього стану, що має широку варіацію від неповного розуміння до чіткого усвідомлення;
мотиви діяльності, спрямовані на визначення об'єкта інтересу;
сама дія як утвердження суб'єкта в реальності [1].
У психолого-педагогічній літературі (сюди можна віднести роботи психологів: Б.Г. Ананьєва, М.Ф. Бєляєва, Л.І. Божович, Л.С. Виготського, Л.А. Гордона, Г.С. Костюка, М.Д. Левітова, В.М. Мясищева, К.К. Платонова, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова; педагогів: О.П. Архіпова, Н.О. Бєляєва, В.Г. Іванова, Т.К. Панкратова, Г.О. Фортунатова, Г.І. Щукіної, Ю.В. Шарова) розвиток інтересу до певного виду трудової діяльності розглядається як динамічний багатоплановий процес, що впливає на різноманітність підходів до визначення його сутності. Аналіз робіт з проблеми інтересу дозволяє зробити висновок про те, що інтерес є системним утворенням, що визначається сукупністю різних параметрів, які відрізняються за змістом, характером, видом, рівнями та характеризуються якісними етапами свого розвитку.
За означенням у «Психологічному словнику», інтерес - це «емоційно забарвлене ставлення до навколишнього, спрямованість людини на певний об’єкт чи певну діяльність, викликане позитивним, зацікавленим ставленням до чогось, когось» [9, с.73]. Здібності особистості, визначають як «психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці).
Слід зауважити, що недосконалість окремих досліджень з проблем професійної орієнтації полягає в тому, що наявні учнівські інтереси, які притаманні в тій чи іншій мірі, більшості дітей однієї вікової категорії трактуються з точки зору їх професійної значимості. Але, як справедливо відмічається в окремих дослідженнях [2], навчальні інтереси пов’язані з професійними, хоча вони не завжди співпадають. Крім, того, хороша успішність з певного предмету, великий інтерес до нього вказують лише на напрямок професійної придатності, але не на професію. Неспівпадання учнівських інтересів з професійними відзначає К.К. Платонов, який підкреслював, що одним з важливих завдань професійної орієнтації є «як формування професійних інтересів, які співпадають із здібностями до професії (чим вони підсилюються), так і усунення інтересів, які вступають у конфлікт з існуючими здібностями» [6, с.9]. Але слід враховувати, що ставлення до професії починає впливати на ставлення до навчальної діяльності [7].
Під професійним інтересом розуміють також «безпосереднє емоційне практично-пізнавальне ставлення до професії, яке за сприятливих умов переходить у спрямованість особистості на конкретну професійну діяльність, мотиви і цілі якої співпадають» [10, с.60]. «Виростаючи» з пізнавальних потреб особистості, інтерес може виступати одним з мотивів вибору того чи іншого виду професійної діяльності.
На думку Кіш Н., стійкий інтерес до професії проявляється через бажання пізнати детальніше предмет свого інтересу, а значить повинен ґрунтуватись на інформаційній забезпеченості суб’єкта вибору відомостями про основніособливості професійної діяльності, яку обирає [15].
Тим більше, що серед причин невідповідності між обраною професією і психофізіологічними якостями особистості виділяють:
а) відсутність інформації про види професійної діяльності, в якій можуть знайти задоволення існуючі пізнавальні інтереси;
б) орієнтація тільки на навчальну діяльність;
в) неправильне ставлення до одержуваних знань, відрив їх від практичних проблем [5].
Таким чином, інтерес до певного виду професійної діяльності, який ґрунтується на знаннях про майбутню професію та емоційно «забарвлений» - лише такий інтерес, на нашу думку, є визначальним у структурі спрямованості особистості. Для формування такого інтересу слід використовувати всі наявні можливості. Але, як відмічає Є.О. Клімов, парадокс нашої системи освіти полягає в тому, що зміст її включаючи «відомості про всі частини світу, країни, континенти, з історії і політики ..., в той же час не дає системи знань про … множину людських діяльностей, до якої кожна підростаюча людина повинна з часом включитися» [3, с.124].
Отже, інформація про професії, як різні види людської діяльності, про конкретну професію, або професійну галузь, якою цікавиться старшокласник, про вимоги професії до людини, про власні здібності і задатки, особисту професійну придатність, про шляхи освоєння професії - все це повинно складати основу знань, які підкріплюють інтерес до обраної професії, сприяють становленню стійких, глибоких інтересів. Або ж, сприяють професійній самоідентифікації.
1.2 Особливості формування професійних інтересів у старшокласників
Вибір професії - це складний процес, обумовлений багатьма факторами, як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру і разом з тим, це вищий етап навчальної діяльності учня. Зміст його полягає у виявленні, розвитку та задоволенні професіографічних потреб (як внаслідок самоаналізу, так і при профдіагностуванні), які можуть бути співвіднесені як до пізнавальних, так і до соціальних[16].
Займаючись розробкою методів діагностичної оцінки та методів формування цінних для вибраної професії якостей інтелектуальної діяльності, Р.О. Пономарьова [17] відмічає, що активна мислительська діяльність, наприклад, монтажника в процесі розв’язування виробничих задач вимагає розвитку у нього здібностей передбачення, порівняння, абстрагування і конкретизації, творчого аналізу та синтезу технічних явищ, тобто розвитку пізнавальних потреб. Вона підкреслює, що цілісність і послідовність поведінки особи у ситуації вибору професії забезпечується системою ціннісних орієнтацій на майбутню діяльність та засоби досягнення її цілей. Тому формування ціннісних орієнтацій відповідає вищим соціальним потребам особистості у саморозвитку і самовираженні, причому в соціально-конкретних, історично обумовлених формах життєдіяльності суспільства та соціальних груп, до яких належить індивід, із якими він себе ідентифікує.
О.Є. Голомшток [18] категорично переконаний, що вибір професії визначається, перш за все, соціальними умовами життя. Соціальна обумовленість вибору, на його думку, визначається потребами суспільства в кадрах, престижністю професій, впливом сім’ї, цілеспрямованою діяльністю школи, громадськості. Л.А. Йовайша [2] відзначає, що рівень підготовленості учнів до вибору професії визначається якістю їх знань про зміст і значимість різних професій, а також відомостями про потреби в них народного господарства, про свої фізичні та психічні можливості, про навчальні заклади, де можна отримати бажану професію. Крім того, він зауважує, що необхідно враховувати дані про психічний та соматичний розвиток дитини. Отже, йдеться про соціальні та психофізіологічні потреби особистості, які в значній мірі впливають на формування мотивів вибору професії.
Вивчення психофізіологічних потреб особистості, типологічних особливостей нервової системи, темпераменту, характеру має велике значення для успішного прогнозування сфери майбутньої діяльності, а значить і для реальної самооцінки власних здібностей, а також для формування і становлення індивідуального стилю діяльності, індивідуального стилю спілкування, мислення, що і визначає справжній “профіль професіонала” .
Ми пропонуємо розглядати процес формування мотиваційної сфери особистості в просторі потреб. Отже, стає зрозумілим, що формування мотивів вибору професії визначається попереднім досвідом та розвитком особистості і проходить у єдиному просторі потреб: пізнавальних, соціальних, психофізіологічних. Мотиви вибору професії - це реалізована в діяльності актуалізація потреб усіх трьох типів. В подальшому вибір критеріїв та параметрів побудови цієї моделі дасть можливість для прогнозування та корекції в профконсультації.
В умовах зростаючого оновлення суспільства і переходу до ринкових відносин стає актуальною проблема соціалізації особистості. У конкурентній боротьбі перемогу здобуде насамперед працівник, який швидко може перебудувати своє мислення, оволодіти знаннями з суміжних галузей науки та техніки. Самовизначення молоді в сучасних умовах є не одноразовим вибором професії, а перманентним процесом самопізнання, який проходить через всі етапи трудової діяльності людини [19,с. 14].
Соціалізація особистості неможлива без сформованого позитивного ставлення до праці, готовності до набуття тієї чи іншої професії [20,с. 12]. В процесі професійного самовизначення необхідно враховувати соціологічний, соціально-психологічний та диференційно-психологічний підходи. Перший виходить із запитів суспільства, третій - з властивостей особистості, а другий - пропонує шляхи їх узгодження. При професійному самовизначенні різні види діяльності оцінюються як з точки зору інтересів підлітка, так і з точки зору його здібностей. Відбувається співвіднесення своїх професійно важливих якостей з вимогами професії та кон'юнктурою ринку праці [18, с. 61].
Вибір тієї чи іншої професії залежить значною мірою від об'єктивних умов, серед яких можна виділити соціальне становище і матеріальний стан сім'ї, рівень освіти батьків. Багато залежить від соціального престижу професії в суспільстві, який, як правило, обернено пропорційний її масовості.
Не викликає сумніву, що головною умовою успішного професійного самовизначення є повноцінний психічний та особистісний розвиток людини, сформованість її мотиваційної сфери, наявність різноманітних інтересів та потреб, достатній рівень самосвідомості.
На думку А. Петрова, система професійних інтересів особистості визначає активність особистості і вибірковість її відношення до навколишньої діяльності, тобто її спрямованість. Спрямованість особистості характеризується її інтересами, нахилами, ідеалами і переконаннями, цінностями, поглядами [7]. Про сформованість професійних інтересів старшокласника можна говорити, коли він прагне глибше їх пізнати, скласти реалістичне уявлення про свої можливості як спеціаліста і у результаті обрати професію [20].
Завдання полягає у тому, щоб вибір професії був логічним наслідком поступового підвищення рівня професійної спрямованості, тобто формування у процесі навчання діяльнісно-значеннєвої єдності - збігу ціннісно-смислового (формування життєвих змістів) і предметно-діяльного (вибір адекватного змісту діяльності) аспектів діяльності.
Розділ ІІ. Організація та методика дослідження
2.1 Методика дослідження професійних інтересів старшокласників
професійний інтерес старшокласник
Завданням нашого дослідження було вивчення сформованості професійних інтересів старшокласників.
Базою дослідження є ЗОШ №23 м. Харкова.
У дослідженні взяли участь учні 10 класу у кількості 10 чол. З них 49% представники чоловічої статі 51% - жіночої. Дослідження проводилося у три етапи.
На першому етапі використовувалося анкетне опитування як найоперативніший засіб збору інформації.
Анкета для учнів містила запитання, які мали на меті отримати інформацію про визначеність десятикласників із вибором майбутньої професії, професійні інтереси учнів, фактори впливу на вибір професії.
На другому етапі за допомогою методи «Карта інтересів» Клімова, ми визначили навяні професійні інтерси у старшокласників за їх психологічними характеристиками.
На третьому етапі ми узагальнили отримані результати і розподілили всіх старшокласників на три групи професійної, відповідно до поділу, запропонованого Є.М. Павлютенковим [21]: високий, середній, низький. Розглянемо кожен із рівнів.
Високий рівень професійної спрямованості: загальні і професійні інтереси учня мають стійкий характер; ведучим є інтерес до обраної професії. Психологічна готовність до праці визначається зібраністю й активністю, розвинутим почуттям вимогливості до себе. Ціннісні орієнтації характеризуються глибоким розумінням суспільної значущості своєї праці. Ставлення до професії відрізняється розумінням її значення, прагненням до самовдосконалення, самопізнання.
Середній рівень: загальні і професійні інтереси старшокласника мають обмежений характер; достатньо стійкий інтерес виявляється до спеціальних знань, але вони не завжди сполучаються з інтересом до професії. Психологічна готовність до праці визначається, в основному, сумлінним відношенням, хоча іноді трудова діяльність потребує спонукання до дії з боку викладача. Ціннісні орієнтації виявляються позитивним ставленням до свого професійного обов’язку. Відношення до обраної професії характеризується проявою працьовитості, прагненням до вдосконалення, проте самостійність у роботі недостатня; у складних ситуаціях учень розгублюється.
Низький рівень: школяр не має стійких інтересів до спеціальних знань, не сполучає загальні інтереси з інтересами майбутньої практичної діяльності, не спостерігається інтерес до самовдосконалення та самопізнання. Психологічна готовність до праці визначається тим, що трудова діяльність потребує спонукання з боку викладача, немає зацікавленості у праці. Відсутня система суспільно значущих цінностей, що відображує суспільну цінність трудової діяльності. Ставлення до обраної професії характеризується тим, що учень не виявляє любові, самостійності та прагнення до вдосконалення та самопізнання; для нього характерне недостатнє розуміння значення професії.
Отримані результати підлягали комп'ютерній обробці за допомогою пакету прикладних програм.
2.2 Методи дослідження („Диференціально- діагностичний опитувальник” (ДДО)
У психологічній літературі існують різноманітні підходи до визначення психологічних факторів ухвалення рішення про вибір професії. Ряд дослідників дотримують точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. Професійне самовизначення розглядається при цьому як процес розвитку суб'єкта праці. У контексті розуміння професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість. Ряд авторів дотримують погляду на вибір професії як на окремий випадок соціального самовизначення, тобто вибір професії - соціально задане явище, обумовлене насамперед соціальними характеристиками професії [2; 3; 5].
Найбільш продуктивним є підхід до вибору професії як одному з найважливіших подій у цілісному житті людини. Вибір професії пов'язаний з минулим досвідом особистості, а процес професійного самовизначення простирається далеко в майбутнє, беручи участь у формуванні загального образа "Я"...

Похожие материалы:

Реферат: Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників

Реферат: Емоційна компетентність, як детермінантна складова професійного становлення фахівців соціономічного напряму

Реферат: Специфіка стилів саморегуляції поведінки медичних сестер із різними рівнями професійної мобільності

Реферат: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Курсовая работа: Діагностика агресивності старшокласників