Диссертация: Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

Дата добавления на сайт: 02 августа 2024

Скачать работу 'Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності':

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
УДК 159.922.1:159.923.2
Спеціальність 19.00.01 - загальна психологія, історія психології
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності
Терещенко Надія Миколаївна
Харків - 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Кочарян Олександр Суренович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри прикладної психології
Офіційні опоненти:
- доктор психологічних наук, член-кореспондент АПН України Бурлачук Леонід Фокович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри психодіагностики та медичної психології
кандидат психологічних наук, доцент Кузнєцов Марат Амірович, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, професор кафедри практичної психології
Провідна установа: Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, лабораторія вікової фізіології та шкільної гігієни, м. Київ
Захист відбудеться ___2003 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4; т. 45-71-70.
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: м. Харків, пл. Свободи, 4.
Автореферат розісланий "__"______ 2003 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Крейдун. Н.П.
Анотації
Терещенко Н.М. Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.
У роботі проаналізована структура жіночої тілесної ідентичності, яка розглянута як елемент статеворольової ідентичності. Визначено змістовний та емоційно-оцінний аспекти статеворольової тілесної ідентичності. Вивчено вікову динаміку емоційно-оцінного аспекту статеворольової тілесної ідентичності та його зв’язок із особливостями сімейної соціалізації. Виявлено хронологічну, функціональну та оцінну підструктури статеворольової ідентичності. Запропоновано програму тренінгу, орієнтованого на корекцію проблем статеворольової тілесної ідентичності.
Ключові слова: статеворольова ідентичність, тілесна ідентичність, задоволеність зовнішністю, маскулінність, фемінніність.
Терещенко Н.Н. Полоролевая структура женской телесной идентичности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003.
В работе проанализирована женская телесная идентичность как элемент полоролевой идентичности. Полоролевая телесная идентичность включает в себя два аспекта: содержательный и эмоционально-оценочный. Содержательный аспект определяет полоролевую психосемантическую нагрузку тела и его частей, связанную с гендерными ролями и гендерным функционированием. Эмоционально-оценочный аспект представляет собой самооценку удовлетворенности / неудовлетворенности собственным телом как психологической структурой, несущей полоролевую семантику.
Выявлена возрастная динамика эмоционально-оценочного аспекта полоролевой телесной идентичности. У девочек подросткового возраста структура удовлетворенности собственной внешностью является недифференцированной - все части тела имеют одинаковое значение для самооценки внешности. В структуре удовлетворенности собственной внешностью девушек 18-20 лет наиболее значимыми частями тела являются оценки лица, груди, ног, бедер, что свидетельствует о том, что самооценка собственной внешности для этого возраста основывается на параметрах эротической привлекательности женской внешности.
Определена хронологическая, функциональная и оценочная подструктуры полоролевой телесной идентичности. Хронологическая подструктура включает в себя детскую, подростковую, взрослую телесные идентичности, формирующиеся в психосексуальном онтогенезе, а также женскую социальную идентичность. Оценочная подструктура связана с позицией оценивания полоролевых структур: оценка биогенного, поведенческого уровней и уровня Я-концепции, и отображает функции полоролевых свойств личности в телесной идентичности. Функциональная подструктура отражает гендерное функционирование женщины и представляет собой разные типы удовлетворенности внешностью такие, как: социальная удовлетворенность, эротическая удовлетворенность, сексуальная удовлетворенность телом.
Выявлено, что полоролевые образования личности не просто влияют на параметр "удовлетворенность - неудовлетворенность телом", а формируют специфические типы полоролевой телесной идентичности, основанные на принятии-непринятии различных аспектов женской половой роли, определяющем особое восприятие собственного тела, т.к. части тела приобретают особую полоролевую семантику. Тело имеет различную значимость и конфигурацию в психосемантическом личностном пространстве женщин, относящихся к разным полоролевым типам. Ценность тела, операционально понимаемая как степень семантической близости конструктов "тело" и "женщина", одинаково высока на разных полюсах параметра "фемининность": как для высоко, так и для низко фемининных женщин. У высоко фемининных женщин тело эго-идентично, в то время как у низко фемининных женщин тело не идентифицировано с "я".
Построена психодиагностическая карта личностных полоролевых образований девушек 18-20 лет, позволяющая интерпретировать данные полоролевых шкал, исходя из представления о многоуровневой структуре симптомокомплекса маскулинности/фемининности.
Предложена программа тренинга, ориентированного на коррекцию нарушений полоролевой телесной идентичности. Обсуждаются теоретические проблемы психокоррекции поведенческого, когнитивного и телесного уровней полоролевой идентичности. Выявлена роль визуальных репрезентаций "мужской" и "женской" сторон личности в симптомокомплексе маскулинности/фемининности девочек подросткового возраста.
Ключевые слова: полоролевая идентичность, телесная идентичность, удовлетворенность телом, маскулинность, фемининность.
Tereschenko N. M. Sex role’s structure of body identity - Manuscript.
Thesis for candidate of science degree by speciality 19.00.01 - general psychology, history of psychology. V. N. Karasin Kharkiv National University. Kharkiv, 2003. The thesis is devoted to analysis of body identity’s structure as component of gender identity. 90 young women and 100 adolescents girls were examined. It shows that gender body identity includes substantial and emotional value’s aspects. The age dynamic of emotional value’s aspects of gender body identity and its relationship with peculiarities of family socialisation were investigated. The study reveals chronological, functional and value’s substructures of gender body identity. It offers the program of gender body identity’s disorders correction for adolescents-girls.
Key words: gender identity, body identity, body satisfaction, masculinity, femininity.
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Зміна ролі й місця жінки в сучасному українському суспільстві сполучена з трансформаціями, як загальнокультурного рівня, так і індивідуально-особистісного, що торкає систему цінностей, особистісний досвід (А.Н. Лактионов, 1998), статеворольову ідентичність жінок (І.С. Шлапакова, 1999, В. Бондаровська, 2000 та ін.). Статеворольова ідентичність пов'язана із соматичним, психологічним і соціальним благополуччям жінки (R.J. Stoller, 1968, Д.Н. Ісаєв, В.Е. Каган 1979, И.С. Кон, 1981, А.С. Кочарян, 1996), визначає особливості сексуально-партнерських відносин (Н. Хамитов, 2001, А.В. Коцар, 2001) і професійної реалізації (G. Hofstede, 1998). Процес трансформування статеворольової ідентичності не може бути повною мірою зрозумілий без аналізу феномена жіночої тілесності, тому що культурні репрезентації жіночого тіла є одним з основних способів самовираження жінки в соціумі (Н. Жеребкина, 2001).
Жіноче тіло в психології (S. Fisher, 1979, R. Knussmann, 1995, А.Ш. Тхостов, 1994, В. Райх, 1999 та ін.) розглядається в декількох контекстах: тіло і соціальна атрибуція, тіло і Я-концепція, тіло як культурний символ та ін. Показано, що прийняття жінкою власного тіла пов'язано із самооцінкою, Я-концепцією, успішністю самореалізації тощо (Е.Т. Соколова, 1989). Однак із розгляду випав важливий статеворольовий контекст, пов'язаний із включенням тіла в семантику гендерних ролей і гендерного функціонування жінки, у якій тіло і його окремі частини здобувають універсальне й індивідуальне статеворольове означення. Цей контекст дозволяє перевести уявлення про тілесну ідентичність із чисто функціонального плану, аналізу її функцій, зв'язку з різними компонентами самосвідомості, у генетичний план (С.Д. Максименко, 1998), у якому тілесна ідентичність виступає як психологічна структура, що формується в процесі психосексуального розвитку жінки. Розробка даної проблеми допоможе розширити уявлення про жіночу статеворольову ідентичність і дозволить зробити більш цілеспрямованими і, відповідно, більш ефективними статеве виховання дітей і підлітків, психокорекційний та психотерапевтичний вплив на статеворольові структури особистості, створити адекватне ставлення до жіночої тілесності тощо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема входить у коло наукових досліджень кафедри, присвячених становленню статеворольової ідентичності особистості, у рамках НДР "Розвиток особистості в нормі та патології: гендерний аспект, програми психотерапії" (№ держреєстрації 0101U002804) і, зокрема, стосується вивчення особливостей структури, функції й формування статеворольової структури тілесної ідентичності.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - на основі психосемантичного підходу виявити статеворольову структуру жіночої тілесної ідентичності, механізми її формування, вікову динаміку та функціональну роль в особистісному симптомокомплексі "маскулінність/фемінінність", і розробити програму тренінгу для дівчаток старшого підліткового віку, орієнтованого на психокорекцію статеворольових утворень особистості й поведінки.
Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені наступні задачі:
1) розкрити змістовний аспект статеворольової тілесної ідентичності: типологію та структурну організацію;
) визначити структуру емоційно-оцінного аспекту статеворольової тілесної ідентичності - задоволеності тілом і самооцінки зовнішності в жінок;
) виявити зв'язок особливостей сімейної соціалізації зі статеворольовою тілесною ідентичністю;
) розробити й апробувати програму групового статеворольового тренінгу для дівчинок старшого підліткового віку, орієнтованого на психокорекцію статеворольових утворень особистості й поведінки.
Об'єкт дослідження: статеворольова ідентичність у жінок.
Предмет дослідження: жіноча тілесна ідентичність.
Методи дослідження. Методики дослідження сприйняття (задоволеності) власного тіла: методика "градусника"; метод семантичного диференціала; метод семантичного вибору. Статеворольові шкали, чуттєві до різних рівнів симптомокомплексу маскулінності/фемінінності: ACL-шкала A.B. Heilbrun -до рівня статеворольової Я-концепції, психосексуальна пропорція Dur-Moll тесту L. Szondi - до біогенного рівня, п'ята шкала виразності чоловічих і жіночих рис ММРІ, шкала М/Ф ПДО Лічко - до поведінкового рівня. Оцінка особливостей сімейної соціалізації: напівформалізоване інтерв'ю. Наступні статистичні методи: методи перевірки вірогідності розходжень незв'язаних (Up - метод кутового перетворення Фїшера) і зв'язаних (КЗ - критерій знаків) вибірок, а також методи багатомірної статистики - кореляційний і факторний аналізи.
Методологічну і теоретичну основу дослідження складають філософські й загально-психологічні підходи до аналізу феномена тілесності людини (М. Фуко, Ж. Лакан, А.Ш. Тхостов та ін.), положення статеворольової психології й психології статі (В.Є. Каган, І.С. Кон, О.С. Кочарян, R. Stoller та ін.), принципи генетичної психології (С.Д. Максименко).
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
уперше виявлена полісемантичність різних статеворольових контекстів сприйняття і, відповідно, емоційної оцінки (задоволеності) тіла і його частин. Установлено змістовний і емоційно-оцінний аспекти тілесної ідентичності: змістовний - визначається статеворольовою символікою тіла і його частин, а емоційно-оцінний являє собою задоволеність тілом, психологічним конструктом, навантаженим статеворольовою семантикою;
подальший розвиток одержало теоретичне уявлення про багатомірну структуру статеворольової ідентичності, що дозволило уточнити й доповнити типологію жіночої статеворольової ідентичності, включивши до неї тілесний рівень;
уперше визначена психосемантична структура задоволеності власним тілом у жінок, пов'язана зі статеворольовим функціонуванням, що включає соціальну задоволеність, задоволеність еротичною привабливістю, задоволеність сексуальністю;
доповнено й уточнене теоретичне уявлення про зв'язок статеворольових утворень особистості зі сприйняттям і задоволеністю тілом, виявлено нелінійний характер їх взаємозв’зку;
уточнено і специфіковано психодіагностичну карту особистісних статеворольових утворень дівчат 18-20 років;
подальшу розробку дістало теоретичне уявлення про різні форми модальної організації статеворольової ідентичності: виявлена роль візуальних репрезентацій "чоловічої" й "жіночої" сторін особистості в статеворольовій ідентичності, виявлені особливості візуальних репрезентацій "чоловічого" і "жіночого" у дівчаток підліткового віку;
уточнено теоретичні уявлення про роль дитячо-батьківських відносин у формуванні тілесної ідентичності: виявлено вплив статеворольової структури батьківської сім’ї, проявів невербального вираження прийняття тощо.
Практичне значення. У роботі запропоновано програму статеворольового тренінгу для дівчаток старшого підліткового віку, що мають проблеми в прийнятті жіночої гендерної ролі, задоволеності зовнішністю, спілкуванні з протилежною статтю, самооцінці та т.п. Програма орієнтована на корекцію поведінкового і когнітивного рівня симптомокомплексу "маскулінність/фемінінність" у дівчаток-підлітків. Програма статеворольового тренінгу для дівчаток старшого підліткового віку була впроваджена в навчальний і виховний процес навчально-виховного комплексу № 116 р. Харкова в 2000-2001 рр., а також Дворічанського державного районного ліцею-інтернату (смт. Дворічне, Харківської обл.).
Побудовано психодіагностичну карту особистісних статеворольових утворень дівчин 18-20 років, що дозволяє підбирати адекватні методики для діагностики статеворольових властивостей, а також інтерпретувати отримані дані виходячи з багаторівневості організації симптомокомплексу "маскулінність/фемінінність". Карта використовується в психодіагностичній і психокорекційній практиці психологічного центру "Інсайт" м. Харкова.
Матеріали дослідження були використані в практиці психологічного консультування (м. Харків), впроваджені в учбово-педагогічний процес підготовки психологів у Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна (у рамках двох спецкурсів: "Основи сексології" і "Основи психотерапії").
Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані в співавторстві:
Кочарян А.С., Терещенко Н.Н. Особенности картографии личностных полоролевых образований у девушек // Вісник Харківського університету. Сер. Психологія. - Х.: Вид-во ХНУ, 2000. - №498. - с.93-97.
Кочарян О.С., Терещенко Н.М. Статеворольова ідентичность жінок: генезіс та структура // Вісник Харківського університету. Сер. Психологія. - Х.: Вид-во ХНУ, 2000. - №498. - с.73-77;
Кочарян А.С., Терещенко Н.Н., Кочарян И.А. Психосемантическая структура женской телесной идентичности: полоролевой подход // Вісник Харківського університету. Сер. Психологія. - Х.: Вид-во ХНУ, 2002. - №.550 - с.136-139. Автором самостійно набраний емпіричний матеріал, проведено обговорення результатів, частково інтерпретовані отримані дані.
Кочарян А.С., Жидко М.Е., Терещенко Н.Н. Процессуальная психотерапия: основные положения// Вісник Харківського університету. Сер. Психологія. - Х.: Вид-во ХНУ, 2002. - №.550 - с.129-136. Автором був проведений огляд робіт, що стосуються статеворольової тілесної ідентичності, а також прийнята участь у розробці ідеї багаторівневості структури жіночої особистості та формулюванні принципів психотерапії.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри прикладної психології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (2001), на науковому семінарі школи клієнт-центрованої психотерапії "Порушення статеворольової сфери і їхня корекція" (Харків, 2001), на науковій конференції молодих учених Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (2001), на першій обласній конференції молодих учених "Тобі, Харківщино, - пошук молодих" (2002), на IV харківських міжнародних психологічних читаннях "Психологія в сучасному вимірі: теорія й практика" (2002), на науково-практичній конференції, присвяченої 15-річчю кафедри сексології і медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти (2002), на II Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України "Психоневрологія XXI століття" (Харків, 2002).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 183 сторінки друкованого тексту з використанням 181 джерел літератури, із яких 49 на іноземних мовах. 22 таблиці, 4 рисунки.
Основний зміст дисертації
статеворольовий ідентичність соціалізація самооцінка
На основі проведеного дослідження й особистих розробок автора в дисертації захищаються теоретичні і практичні положення, що стосуються структури й функцій статеворольової тілесної ідентичності в жінок.
У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначений об'єкт, предмет, мета й задачі дослідження, показані наукова новизна і практичне значення роботи.
У першому розділі "Феномен жіночого тіла в психології та культурі" розглянуті питання формування жіночої тілесної ідентичності і її включенності в статеворольовий контекст. Показано, що специфічна людська тілесність є продуктом соціалізації, у процесі якої тіло і його частини наділяються особливою семантикою, як універсальною, так і індивідуальною. Формування тіла, як психологічного конструкта, пов'язано зі статеворольовим розвитком жінки, який є важливим аспектом психосексуального розвитку.
У психологічному просторі тіло несе таке семантичне навантаження: образ тіла, прийняття тіла, катексіс тіла, тілесна ідентичність. Однак, у більшості психологічних досліджень розглядається тільки один з аспектів феномена тіла - задоволеність зовнішністю - як оцінює жінка власне тіло, у той час як аспект тілесної ідентичності - який індивідуальний зміст має тіло для жінки, як воно представлене в особистісному психосемантичному просторі залишається за рамками аналізу.
Тіло в психології розглядається в таких контекстах як: тіло і соціальна атрибуція (K. Christiansen, R. Knussmann, 1995), тіло і Я-концепція, (S. Fisher, 1978, Е.Т. Соколова, 1989, S. Cullari J.M. Rohrer і ін., 1998), тіло як...