Курсовая работа: Стрес у житті людини скачать бесплатно

Главная страница >> Курсовая работа >> Психология >> Стрес у житті людини

Курсовая работа: Стрес у житті людини

План

Вступ
Розділ I. Поняття, фази та компоненти стресу
Розділ II. Ознаки та причини стресової напруги
.1 Фізіологічні зміни в організмі у відповідь на дію стресорів
.2 Стрес і нервові процеси
.3 Захворювання, викликані стресом: психічні та соматичні хвороби
.4 Способи боротьби зі стресом
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Дата добавления на сайт: 02 августа 2024

Скачать работу 'Стрес у житті людини':

План
Вступ
Розділ I. Поняття, фази та компоненти стресу
Розділ II. Ознаки та причини стресової напруги
.1 Фізіологічні зміни в організмі у відповідь на дію стресорів
.2 Стрес і нервові процеси
.3 Захворювання, викликані стресом: психічні та соматичні хвороби
.4 Способи боротьби зі стресом
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
стрес напруга соматичний

Вступ
Об’єкт дослідження: Стрес.
Предмет дослідження: Психологічні підходи до визначення рівня стресу та їх наслідків.
Мета роботи: Проаналізувати причини виникнення стресу, його вплив на життя людини та визначити шляхи подолання стресу.
Актуальність роботи: Одним з найбільш поширених в наші дні видів афектів є стрес. В сучасному житті стреси грають значну роль. Вони впливають на поведінку людини, його працездатність, здоров'я, взаємостосунки з оточуючими і в сім'ї. Стресові ситуації виникають як вдома, так і на роботі.
Адже саме стрес є причиною багатьох захворювань, а значить, завдає відчутної шкоди здоров'ю людини, тоді як здоров'я - одна з умов досягнення успіху в будь-якій діяльності. Окрім причин появи стресів, аналізується стресовий стан організму - стресова напруга, його основні ознаки і причини. Тому в даній курсовій роботі я намагатимусь розкрити всі ці аспекти стресу та методи боротьби з ним.

Розділ I. Поняття, фази та компоненти стресу
Стрес (пер. з англ. stress - напруга) - система реакцій організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. Стрес - це відповідь на загрозу, реальну чи уявну.
Виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і особливостей з тим, що вимагається, та ін. Будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором. При цьому не мають значення зміст самої ситуації та ступінь її об’єктивної загрози. Важливим є саме суб’єктивне ставлення до неї.
Стресор - фактор, який викликає стан стресу. Вирізняють фізіологічний і психологічний стресори. Фізіологічні стресори - надмірне фізичне навантаження, висока або низька температура, больові стимули та ін. Психологічні стресори поділяються на інформаційні та емоційні. Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не виконує завдання, не встигає приймати правильні рішення у належному темпі. Емоційний стрес виявляється в ситуаціях загрози, небезпеки, гніву, образи та ін.
Вченими вивчено значні події, які втручаються у перебіг життя і вражають емоційну сферу: смерть близької людини - 100 очок, розлучення - 63, ув’язнення - 63, смерть близького члена родини - 63. Приємні події, які викликають стан стресу: одруження - 50 очок, вагітність - 40, перехід у нову школу - 20. Серед людей, які внаслідок стресу захворіли, переважна більшість мали 300 очок за один рік.
Як ми можемо побачити, враховуючи сказане вище, не можна пов’язувати стрес тільки з негативними подіями. Напруження може виникати і у випадку позитивних, але різких, неочікуваних змін. І взагалі, не варто асоціювати стрес з тільки з негативними переживаннями.
Але, як зазначають деякі дослідники, більшість великих проблем ми переживаємо досить добре, а увагу слід звертати на менш драматичні стресори. Денна марнота, буденність, дріб’язкові життєві неприємності (погана погода, неуважний сусід, загублені ключі, щоденні поїздки на роботу у тролейбусі чи трамваї, підвищення цін) викликають хронічний стрес. Люди частіше здатні протистояти різкому і короткочасному стресу. Справжня проблема постає тоді, коли стрес переростає в нескінченний: нелюбима робота, життя з батьками-тиранами, постійні дріб’язкові конфлікти в сім’ї тощо.
Американський вчений Вейтц описав вісім стресогенних ситуацій: 1) необхідність прискореної переробки інформації; 2) шкідливе оточення; 3) усвідомлена загроза; 4) порушення фізіологічних функцій (можливо, як результат хвороби, безсоння); 5) ізоляція; 6) ув’язнення; 7) остракізм (вигнання і переслідування); 8) груповий тиск. До них ми можемо ще додати безсилля, неможливість змінити ситуацію, відсутність контролю за подіями, необхідність прийняття особливо відповідальних рішень, швидкої зміни стратегії поведінки.
Шкідливість стресу полягає також у розумінні стресорів як очевидних загроз нашим ресурсам. Ресурси - це такі речі, особистісні характеристики, умови, джерела енергії, які ми цінимо, бережемо, яких дотримуємося. Коли якась подія загрожує нашому статусу, економічній стабільності, близьким людям, власності, тобто якимось ресурсам, то як наслідок виникає стрес. Стрес може бути наслідком нашої неспроможності набути нових ресурсів або збільшити наявні.
Фази стресу.
. Фаза тривоги. Мобілізація організму для зустрічі з загрозою. Відбуваються біологічні реакції, які зумовлюють можливість боротьби або втечі. З погляду фізіології це: згущення крові, підвищення тиску, збільшення печінки тощо.
. Фаза опору. Організм намагається опиратися загрозі, або справлятися з нею, якщо загроза продовжує діяти і її не можна уникнути. Далі тіло адаптується до стресу і повертається до нормального стану.
. Фаза виснаження. Якщо дія стресу продовжується і людина не спроможна адаптуватися, це може виснажити ресурси тіла. Виснаженість - це вразливість від втоми, фізичні проблеми призводять до хвороб і навіть до загибелі організму. Ті самі реакції, які дозволяють опиратися короткочасним стресорам (підсилення енергії напруження м’зів, недопускання ознак болю, припинення травлення, високий тиск крові), за тривалої дії шкідливі.

Хворобу можуть спричинити не лише біологічні умови. Між стресором і стресом міститься індивідуальна оцінка події - дехто може сприйняти певну подію як неприємну, дехто як приємну або як нейтральну. Окрім того, між стресом і його наслідками важливою ланкою є те, як індивід справляється зі стресом. Не кожен у стані стресу поводить себе однаково - одні захворюють, для інших стрес буде навіть приємним викликом.

Розділ II. Ознаки та причини стресової напруги
Перша ознака того, що щось не так з вашим тілом, це деякі проблеми з засипанням. Поступово до безсоння приєднуються інші захворювання. Ви починаєте плакати без причини, ви втомлюєтеся незалежно від того, скільки ви працюєте і як відпочиваєте. У вас є проблеми з концентрацією, увагою, пам'яттю. З'являються головний біль, дратівливість. Ці симптоми більше і більше опановують вами, усе відбувається поступово, і, можливо, саме тому ви не бачите наближення проблеми. Тільки тоді, коли стан досягає критичного порога, ви починаєте відчувати , що щось йде неправильно. Люди навіть не завжди розуміють, що знаходяться в лещатах стресу. Вони втрачають старе життєлюбність, ентузіазм до роботи, відсутність впевненості з'являється на місці поточної невизначеності. Поступово стрес оволодіває усім життям. Ось чому справлятися з ним необхідно вчасно і правильно. Не соромтеся звернутися по допомогу до фахівця.
Як організм реагує на стрес
Ви можете мати проблеми з засипанням. Прокинувшись в середині ночі, ви відчуваєте нервові кашель. Ви дратівливі, нетерплячі, надмірно бурхливо реагуєте на навколишнє середовище, не можете легко подолати пориви раптового гніву або депресії. Ви перебираєте пальці, курите сигарету за сигаретою. У вас холодні і липкі руки, ви відчуваєте печіння і біль в області живота, сухість у роті, утруднення дихання. Ви відчуваєте, що хворі.
Якщо у вас є ці симптоми, ви, ймовірно, живете в постійному стресі. До цих симптомів може бути додано також відчуття постійної втоми, думки про те, що у вас занадто мало часу, щоб робити кілька справ одночасно. Ви раптово відчуваєте погане передчуття, відчуття страху і боязкості, розчарування. Ви можете також відчувати болю в м'язах, ригідність потиличних м'язів, ви починаєте гризти нігті, стискаєте щелепи, м'язи обличчя стають напруженими, ви відчуваєте скрегіт зубів. Для деяких це відбувається поступово, інші раптово відчувають усі симптоми відразу. У декого виникає нервовий тик, а іноді з'являється плач без видимих причин.
Вам не потрібно знати всі ці симптоми, щоб зробити висновок, що цей стрес є причиною ваших проблем. Фахівці кажуть, що достатньо принаймні трьох перерахованих сигналів, що відбуваються протягом тижня або більше, які свідчать про вплив надмірної напруги. В такому випадку вам потрібно якомога швидше змінити стиль життя, обстановку на роботі або в навколишньому середовищі. Створіть собі атмосферу, яка не приведе до серйозних проблем зі здоров'ям.
Поняття "стрес" дуже широке. Загалом, коли ми говоримо "він живе в постійному стресі", ми маємо на увазі негативні емоції: тривогу, небезпека, відчай, безнадія ... Але, за словами творця теорії стресу Ганса Сельє, майже кожна наша дія викликає стрес. Адже реакція організму (як фізіологічна, так і психологічна) на кожну новину, перешкода, небезпека є сильним стимулом.
Згідно з ним, ми постійно опиняємося під дією стресу. Ми переходимо через жваву вулицю, зустрічаємо друга, з яким не бачилися багато років, ми радіємо хорошим оцінками дитини і турбуємося, бо мій чоловік втратив роботу. Раптова смерть коханої людини стає причиною стресу, а й щира радість у зв'язку з народженням дитини викликає не менший стрес. Бо кожна подія, навіть якщо воно тягне за собою позитивні зміни в житті, призводить до необхідності відповісти на нього, змушуючи тіло мобілізуватися. Ми повинні звикнути до цих змін, прийняти їх і навчитися жити з ними.
Реакція на стресові ситуації і спосіб життя в умовах стресу - це суто особиста справа. Те, що є сильним стресом для однієї людини, буде не сприйнято іншим. Для когось сильне потрясіння може викликати лише підйом в гори або стрибок з парашутом, навіть ті, а для іншого цього буде мало. Бо кожен з нас відчуває неспокій і напруженість з різних приводів, різні подразники викликають у нас стрес.
Деякі з нас звикли проводити час в поспіху і напрузі, інші втомилися від усього, вони ухиляються від рутини і шукають від життя спокою. Стрес стає небезпечним для людини, коли він є надмірним, занадто частим і пов'язаний з сильними негативними емоціями. Тоді знищення позитивної мотивації може викликати багато фізичних і психічних недуг. Але потрібно не забувати, що позитивний стрес теж може бути небезпечним! Занадто сильні позитивні емоції можуть нашкодити не менше, ніж негативні. Особливо, якщо у людини розхитані нерви і слабке серце. Це обов'язково потрібно враховувати, збираючись зробити людині "сюрприз". Навіть найприємніший з них може обернутися бідою для емоційного і чуттєвої людини.
.1 Фізіологічні зміни в організмі у відповідь на дію стресорів
Стимул, отриманий мозком, створює відповідні імпульси в області гіпофіза. Гіпофіз починає виділяти гормони, які разом з кров'ю потрапляють в наднирники, які в свою чергу, виділяють підвищену кількість адреналіну і норадреналіну. Під їх впливом спостерігається підвищений кров'яний тиск, серце швидше починає працювати, з печінки в кров більше, ніж зазвичай виділяється кількість глюкози, холестерину і вільних жирних кислот. Це визначає підвищену готовність організму. Фізичні і душевні сили готові до боротьби. Якщо такий стан підвищеної готовності зберігається протягом довгого часу, напруга і опір тіла падає і настає нервове виснаження, дерегулювання організму. Падає імунітет, людина починає сильно хворіти. Ось чому ми часто говоримо: "Усі хвороби - від нервів".
Тривалий стрес дає початок багатьох захворювань. Насамперед страждають найбільш вразливі органи . В деяких випадках це пов'язано з травною системою, іноді з диханням, а іноді деяким негативним наслідкам стресу будуть піддані кілька органів. Залежно від віку, статі, досвіду, освіти, способу життя, філософії і багатьох інших факторів, деякі люди більш чутливі до негативних наслідків стресу, інші менш. Стресова реакція також залежить від того, як ми бачимо себе - чи то в якості пасивного об'єкта, який піддається стресу, або активним суб'єктом, який відповідає за цей стрес.
.2 Стрес і нервові процеси
Орієнтований рефлекс
Кожному відомо відчуття, яке виникає при очікуванні нового незвичайного подразника. У людини загострюється слух, увага, напружуються м’язи. У фізіології така реакція називається орієнтовним рефлексом. Якщо подразник, який викликав орієнтовний рефлекс є шкідливим для організму, це може призвести до стресу. Прикладом може бути аварійна ситуація на дорозі. Водій концентрується, напружується, щоб уникнути аварії, але вона все ж таки трапляється. Внаслідок цього - стрес.
Якщо стресова ситуація вирішується позитивно, організм тренується, загострюється увага, воля. У енергійних та впевнених у собі людей будь-які труднощі викликають ентузіазм та з успіхом долаються. Навпаки, у людей зі слабкою волею життєві перешкоди руйнують орієнтовний рефлекс, що робить їх не рішучими та безпорадними.
Стан афекту
При дії надто сильного та довготривалого подразника на нервову систему, процес збудження може охопити нервові клітини головного мозку. В такому стані гальмівні рефлекси не спрацьовують і людина повністю втрачає контроль над своїми діями. Такий стан організму називається - стан афекту. Багато кримінальних злочинів скоюється саме в стані афекту.
.3 Захворювання, викликані стресом: психічні та соматичні хвороби
Всі люди реагують на одні й ті ж навантаження по-різному. В одних реакція активна, при стресі успішність їх діяльності продовжує зростати до деякого краю («стрес лева»), а в інших - пасивна, ефективність їх діяльності падає відразу («стрес кролика»). Від характеру реакції залежать виникають внаслідок стресу захворювання. Узагальнення клінічних матеріалів дозволило лікарям зробити висновок, що широке коло впливів, що призводять до стресу, викликає у людей переважно гіпертонічну і виразкову хворобу та деякі інші форми судинної патології з глобальними або локальними проявами (інфаркт, інсульт, стенокардія, серцева аритмія, нефросклероз, спастичний коліт та ін.) Доведено, що у людини, постійно переважної спалахи гніву, розвиваються різні психосоматичні симптоми. Пригнічений гнів сприяє розвитку ревматичного артриту, кропив'янки, псоріазу, виразки шлунка, мігрені, гіпертонії, хоча і не є єдиною причиною цих захворювань.
Чому стрес викликає соматичні захворювання? Фізіологічні зміни при сильних емоціях нерідко пов'язані з надмірною енергетичним забезпеченням - на непередбачені обставини. Однак не стільки фізіологічні перебудови при мобілізації резервів можуть виявитися надмірними і виснажують, скільки психологічні установки та особистісна позиція людини. Лікарі давно звернули увагу на зв'язок переважання конкретних емоцій зі схильністю до певних захворювань.
Деякі дослідники встановили залежність між соматичними захворюваннями людини і її особистісними особливостями, а також психологічним кліматом, в якому він живе і працює. Якщо людина прагне зайняти в колективі місце, не відповідає його реальним можливостям, тобто володіє підвищеним рівнем домагань, він більшою мірою піддається розвитку серцево-судинної патології. Хронічні коронарні захворювання набагато частіше зустрічаються в осіб з вираженою цілеспрямованістю, честолюбством та нетерпимістю до свого найближчого оточення. Разом з тим до гіпертонії можуть призводити ситуації, які не дають людині можливості успішно боротися за визнання власної особистості оточуючими, виключаючи почуття задоволення в процесі самоствердження. Для хворих з серцево-судинними захворюваннями типова завищена самооцінка, яка призводить до таких особливостей особистості, як індивідуалізм, незадоволеність своїм становищем у житті (професією, посадою), конфліктність, пристрасть до з'ясування відносин. Як правило, це стримані, скритні, образливі, що тягнуться до інших, але важко з ними сходяться люди. Потрапивши в несприятливу ситуацію або захворівши, вони нерідко поривають свої соціальні зв'язки, замикаються на аналізі своїх суб'єктивних відчуттів, зменшуючи не тільки кількість контактів, але і роблячи їх більш поверхневими, оскільки для них характерні підвищена чутливість до словесних подразників. Люди з виразковою хворобою відрізняються тривожністю, дратівливістю, підвищеною старанністю і загостреним почуттям боргу. Їм властива знижена самооцінка, що супроводжується надмірною вразливістю, сором'язливість, образливість, невпевненістю в собі і разом з цим підвищена вимогливість до себе, недовірливість. Помічено, що ці люди прагнуть зробити значно більше, ніж реально можуть. Для них типова тенденція до активного подолання труднощів у поєднанні з сильною внутрішньою тривогою. Згідно теорії Бергмана вказана тривога породжує стан напруги, що може супроводжуватися спазмами гладких м'язів стінки травних органів і їх судин; наступаюче погіршення їх кровопостачання (ішемія) призводить до зниження опірності цих тканин, перетравлювання шлунковим соком і до наступному утворення виразки.
Потужність органічних змін при стресі визначається узагальненої оцінкою ситуації, а вона, в свою чергу, тісно пов'язана з мірою відповідальності людини за доручену йому справу. Ознаки емоційної напруги, що проявляються у відповідальних ситуаціях, особливо посилюються в тих випадках, коли відсутня фізичне навантаження.
У списку захворювань, пов'язаних зі стресами, домінують неврози. Під неврозами розуміється група нервово-психічних захворювань, що виникають в основному внаслідок тривалих психічних переживань, перенапруг при виконанні надмірних по складності і трудомісткості справ, недостатнього відпочинку, сну, тривалої внутрішньої боротьби, необхідності приховувати горе, гніву, страждання. Сприяють виникненню неврозів і внутрішні хвороби людини.
Невроз виникає при надмірному інформаційному дефіциті, нестачі відомостей про можливість виходу з ситуації, болісною для людини. Коли створюється конфлікт між необхідністю вирішувати життєву ситуацію і неможливістю це зробити, може розвинутися невроз - функціональний стан нервової системи, при якому різко зростає чутливість до сигналів від зовнішнього і внутрішнього середовища.
Підвищена чутливість виступає як пристосувальний механізм до недоліку інформації, забезпечуючи приплив додаткових сигналів, за допомогою яких можна вирішити ситуацію. Разом з тим вона робить людину більш сприйнятливим до будь-яких подразників і проявляється як зайва плаксивість, нетерплячість, вибуховість, а також у вигляді болючих відчуттів у відповідь на сигнали із внутрішнього середовища, які раніше не сприймалися.
Певний рівень емоційного збудження забезпечує підвищення ефективності діяльності людини. Однак емоційне перенапруження може призвести до зниження працездатності людини. Встановлено, що залежність продуктивності діяльності від рівня пов'язаної з нею активації може бути описана U-подібної кривої. З цього випливає, що в міру збільшення емоційного збудження продуктивність спочатку зростає швидко, потім її зростання сповільнюється, починаючи з деякого рівня емоційне збудження вже веде до падіння рівня продуктивності - спочатку повільному, потім різкого.
Зазначена залежність неодноразово була підтверджена психологічними дослідженнями. При...

Учебные метериалы

Прочие разделы

Курсовая работа: Стрес у житті людини

Скачать работу 'Стрес у житті людини':

Похожие материалы: