Главная
Добавить работу на сайт
Наша группа VK
Наша группа OK
Регистрация
  
Главная страница >> Курсовая работа >> Психология >> Вплив візуального мистецтва на емоційний стан людини

Курсовая работа: Вплив візуального мистецтва на емоційний стан людини

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ
1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМОЦІЙ У ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
1.2 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА НА ЕМОЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЛЮДИНИ
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ
2.1 ПЛАН ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.2 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.3 КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


Дата добавления на сайт: 27 августа 2024
Заказать курсовую работу
Заказать реферат и др.
Скачать данную работу

Вплив візуального мистецтва на емоційний стан людини
Зміст

Вступ
Розділ 1. Теоретичне дослідження особливостей візуального мистецтва та його впливу на емоційний стан людини
1.1 Загальна характеристика емоцій у психологічних дослідженнях
1.2 Дослідження впливу візуального мистецтва на емоціональний стан людини
Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу візуального мистецтва на емоційний стан людини
2.1 План та методи дослідження
2.2 Результати експериментального дослідження
2.3 Кореляційний аналіз
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ

Актуальність дослідження. Емоції забезпечують особистості здатність до переживання і співпереживання, підтримують інтерес до життя, до навколишнього світу. Емоції складають частину психічної діяльності, частину "Я". У формуванні емоцій велика роль глибинних структур головного мозку, у зв’язку з цим чинники, які впливають на стан емоційної сфери, не завжди усвідомлюються особистістю. Проблема впливу візуального мистецтва на емоційний стан людини являється актуальною, оскільки мистецтво може негативно, або позитивно впливати на емоційний стан людини покращуючи, або, навпаки, погіршуючи його. Позитивний вплив мистецтва проявляється у емоціях радості, задоволення, щастя, а негативний - пригніченості, смутку, раздратованості.
Проблему особливостей емоцій досліджували наступні вітчизняні вчені: В.П. Бранський, В.К. Вілюнас, Є.П. Ільїн, К. Ізард, О.М. Леонтьєв та ін.
Проблему впливу візуального мистецтва на емоційний стан людини досліджували наступні зарубіжні вчені: В.Т. Адорно, В.М. Аллахвердов та ін. та вітчизняні вчені: Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, А. Демкін, Б.І. Додонов, С.Л. Рубінштейн, П.М. Якобсон та ін.
Об’єкт дослідження - емоційний стан старшокласників.
Предмет дослідження - особливості прояву емоційного стану старшокласників.
Гіпотеза дослідження - якщо за допомогою візуального мистецтва впливати на емоційний стан старшокласників, то у них можуть виникнути певні емоції.
Мета дослідження - виявити вплив візуального мистецтва на емоційний стан старшокласників.
Завдання дослідження:
візуальне мистецтво емоційний стан
1. Провести теоретичний аналіз проблеми впливу візуального мистецтва на емоційний стан людини;
. Виявити особливості поняття "емоції" та їх функції у психологічних дослідженнях;
. Виявити домінуючі емоції особистості;
. Виявити самопочуття, активність та настрій особистості.
Практична значущість дослідження полягає у тому, що знаючи механізми впливу візуального мистецтва на емоційний стан старшокласників, можна за допомогою мистецтва покращувати пригнічений емоційний стан старшокласників, тобто корегувати його.
У дослідженні використовувалися наступні методики:
. Методика "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) [12] (Див. додаток 1);
. Методика "Самопочуття. Активність. Настрій) (САН) [12] (Див. додаток 2).
Дослідження проводилося серед учнів 10 класу, 15 дівчат та 15 юнаків, усього у дослідженні брали участь 30 досліджуваних.
Методи дослідження. У нашому дослідження був проведений кореляційний аналіз за допомогою методу Спирмена.
Розділ 1. Теоретичне дослідження особливостей візуального мистецтва та його впливу на емоційний стан людини

1.1 Загальна характеристика емоцій у психологічних дослідженнях

Однією з причин виникнення людських емоцій в ході еволюції була необхідність забезпечити соціальний зв’язок між матір’ю і дитиною. Іншою причиною виникнення емоцій була необхідність в засобах комунікації між матір’ю і дитиною, так само як і між дорослими людьми.
Згідно К.Е. Ізарда емоції - це особливі психічні стани, пов’язані з природженими реакціями людини, її потребами та мотивами. Емоції людини - це продукт суспільно-історичного розвитку. Емоції виражаються у безпосередньому переживанні задоволення, радості, незадоволення, прикрості, страху та ін. Завдяки емоціям людина регулює свою поведінку та співвідносить її з поведінкою інших людей, з якими вона вступає в спілкування. Емоції мають і спеціальну функцію - виступають засобом спілкування.
Емоція мотивує, вона мобілізує енергію, і ця енергія в деяких випадках відчувається суб’єктом як тенденція до здійснення дії. Емоція керує розумовою і фізичною активністю індивіда, спрямовує її в певне русло.
Емоційні стани можуть тривати від декількох секунд до декількох годин і бути більш менш інтенсивними. У виняткових випадках інтенсивний емоційний стан може зберігатися довше названих термінів, але у такому разі це може бути свідоцтвом психічних порушень. Терміном "емоційна риса" К.Е. Ізард позначає схильність індивіда до переживання того або іншого емоційного стану. Корисним видається поняття "емоційний поріг".
К.Е. Ізард відносить ту або іншу емоцію в розряду позитивних або негативних залежно від того, яку дію вона чинить на внутрішньо особистісні процеси і процеси взаємодії особистості з найближчим соціальним оточенням при врахуванні загальніших этологических та екологічних чинників [9].
К.Е. Ізард вважає, що емоція складається з трьох взаємозв’язаних компонентів:
) нейронній активності мозку і соматичної нервової системи;
) діяльність поперечно-смугастої мускулатури або мімічної і пантомімічної експресії;
) суб’єктивні переживання.
Всього згідно К.Е. Ізарду існують десять фундаментальних емоцій:
) інтерес-збудження;
) задоволення-радість;
) здивування;
) горе-страждання;
) гнів-лють;
) відраза-огида;
) презирство-зневага;
) страх-жах;
) сором-соромливість;
) провина-розкаяння.
Фундаментальні емоції ведуть до різних внутрішніх переживань і різних зовнішніх виразів цих переживань. Емоції взаємодіють між собою - одна емоція може активувати, посилювати або послабляти іншу. Емоційні процеси взаємодіють із спонуканнями і з перспективними, когнітивними і моторними процесами і роблять на них вплив.
К.Е. Ізард характеризує емоцію радості, як всяка фундаментальна емоція, має свої унікальні характеристики. Радість - це одна з простих емоцій, простих з точки зору мімічного вираження і можливості розшифровки цього виразу. Радість виражається посмішкою і сміхом, ці прояви легко розшифровуються і майже завжди свідчать про емоцію радості [9].
Під емоціями в основному мають на увазі сильні психічні стани, що зазвичай пов’язані зі збудженням або високим рівнем енергії і дають початок почуттям і пристрастям [11].
В.П. Бранський, пропонує, прийняти за основу класифікації не зміст емоцій, а об’єкт емоційного відношення [4].
З точки зору Є.П. Ільїна емоції - це специфічні реакції особистості на значимі для неї стимули. Емоція має ряд переваг, тому грає незрівняно велику роль в життя тварин і людини. Емоції - це реакції на ситуацію, а не окремий подразник. Емоція виникає при оцінці ситуації, тобто вона пов’язана з прогнозом майбутнього, а не з тим, що людина відчуває зараз.
Емоції мають ряд властивостей: універсальність, домінантність, суммації "зміцнення", упередженість (суб’єктивність), заразливість, пластичність, утримання в пам’яті, іррадіація, пepeнoc, амбівалентність, перемикання і породження одних емоцій іншими.
Функція емоцій - це вузьке природне призначення, робота, яке виконується емоціями в організмі, а їх роль - це характер і ступінь участі емоцій в чому-небудь, визначувана їх функціями, або ж їх вплив на щось окрім їх природного призначення. Роль емоцій для тварин і людини може бути позитивною і негативною [8].
"Негативні" емоції, на думку Б.І. Додонова, відіграють важливішу біологічну роль в порівнянні з "позитивними" емоціями. "Негативна" емоція - це сигнал тривоги, небезпеки для організму. "Позитивна" емоція - це сигнал поверненого благополуччя. "Негативні" емоції шкідливі лише в надлишку [4].
Згідно С.Л. Рубінштейну емоції можна охарактеризувати як: стан суб’єкта відносно до об’єкта, емоції відрізняються полярністю, мають негативні та позитивні сторони.
Емоції особистості являють собою єдність емоційного та інтелектуального, також як пізнавальні процеси утворюють єдність інтелектуального та емоційного. Емоції формуються у процесі людської діяльності, спрямованої на задоволення її потреб, таким чином емоції стимулюють людину до діяльності. Ознаки емоцій:
) емоції виражають стани суб’єкта і його відношення до об’єкту;
) емоції відрізняються полярністю, тобто мають позитивний або негативний знак [14].
О.М. Леонтьєв визначає власне емоції як триваліші стани, які проявляються в зовнішній поведінці. Вони носять виразно виражений ситуаційний характер, тобто виражають оцінне особистісне відношення до ситуацій, які складаються. Вони також мають ідеаторний характер - тобто здатні передбачати ситуації і події, які реально ще не настали, і виникають у зв’язку з уявленнями про пережиті або уявні ситуації [10].
Згідно В.К. Вілюнасу емоції - це особливий клас суб’єктивних психологічних станів, які відбивають у формі безпосередніх переживань, відчуттів приємного або неприємного, стосунки людини до світу і людей, процес і результати його практичної діяльності [5].
Таким чином, емоції - це особливі психічні стани, пов’язані з природженими реакціями людини, її потребами та мотивами. Емоція складається з трьох взаємозв’язаних компонентів: нейронній активності мозку і соматичної нервової системи, діяльність поперечно-смугастої мускулатури або мімічної і пантомімічної експресії та суб’єктивні переживання. Фундаментальні емоції ведуть до різних внутрішніх переживань і різних зовнішніх виразів цих переживань. Радості, як всяка фундаментальна емоція, має свої унікальні характеристики. Радість - це одна з простих емоцій, простих з точки зору мімічного вираження і можливості розшифровки цього виразу.

1.2 Дослідження впливу візуального мистецтва на емоціональний стан людини

Живопис може мати дію на глядача не лише своїм безпосереднім образним рядом, який може викликати прямі або непрямі асоціації. Картина, здатна викликати особливий психологічний стан у глядача, вступити в "резонанс" з його власними переживаннями, викликаючи естетичну і емоційну реакції. У більшості випадків, людина не в змозі пояснити словами, що ж саме торкнуло струн її душі і викликало нез’ясовну тягу до того або іншого художнього твору.
На думку А. Демкіна специфічна дія художнього твору найчастіше можлива тільки при спогляданні безпосередньо оригіналу твору. При візуальному контакті з репродукцією або копією подібного феномену найчастіше не спостерігається. Електронні копії картин зберігають в собі властивості оригіналів і продовжують впливати на глядача. Дія на глядача і інформацію про цілісний образ картини продовжують зберігати навіть невеликі фрагменти зображення, які не несуть в собі ніякої візуально помітної знакової інформації [7].
В.Т. Адорно відмічав, що реальний статус витвору мистецтва не залежить ні від конкретного напряму, ні від рівня складності виконання художнього твору. У дії витвору мистецтва на людину можна виділити декілька рівнів, які відрізняються за силою дії, по механізмах передачі інформації і механізмах її сприйняття:
. Перший рівень. Дія в звичайних рамках "надпорогового" сприйняття: дія на глядача фактичного змісту картини - сюжету з його фактологічною, знаковою або загальноприйнятою асоціативною символікою і інтерпретацією, естетична дія красивої картини і рівнем якості її виконання;
. Другий рівень. Дія на глядача на особистісно-емоційному рівні. Можлива дія не лише фактичного змісту полотна, скільки запуск при перегляді твору індивідуальних усвідомлюваних асоціацій, які викликають певний стійкий емоційний стан при перегляді витвору мистецтва;
. Третій рівень. Передача інформації може здійснюватися за допомогою сприйняття прототипу або архетипа, "закладеного" художником в картину при "підпороговому" сприйнятті;
. Четвертий рівень. Дія на глядача на надсвідомому - трансперсональному рівні [1].
В.М. Аллахвердов вважає, що усі художні твори можуть містити в собі лише просте відображення навколишнього світу. Хоча спонукання до створення такого художнього твору лежить в області несвідомого художника, в силу тих або інших причин художник у такому разі не зміг винести знаково-символічну систему свого несвідомого на рівень мальовничого відображення [2].
Емоційне сприйняття витворів мистецтва супроводжується особливими емоційними станами, які відрізняються від звичайних емоційних реакцій в контексті повсякденного життя. Л.С. Виготський одним з перших у вітчизняній психології використав термін "естетична реакція", який звів естетичну реакцію до розрядки напруги емоційного афекту, і описав зміни м’язового тонусу і дихального ритму як компоненти естетичної реакції.
У сучасному науковому співтоваристві в поняття "естетична реакція" вкладається набагато більший зміст, ніж це було за часів Л.С. Виготського. Естетична реакція це - багатокомпонентна психофізіологічна, поведінкова і особистісна реакція людини, яка виникає у відповідь на сприйняті сенсорними каналами людини багатошарові стимули, які містяться у витворі мистецтва, артефакті або об’єкті природи, особливими естетичними властивостями.
Естетична реакція характеризується високою мірою довільної концентрації уваги на носії естетичних стимулів, різною мірою виключення з потоку сприйняття навколишньої реальності, виключенням з потоку оцінки і переживань з приводу подій минулого і можливого майбутнього, зі збереженням активних сторожових зон свідомості, збереженням емоційної дистанції від носія естетичних стимулів, і переживанням почуття задоволення при контакті з носієм естетичного стимулу.
Прояви естетичної реакції є результатом взаємодії: безпосередньої емоційній реакції на сприйняті естетичні стимули; свідомого співвідношення естетичних стимулів зі значеннями, сенсами і оцінками, які зберігаються в довготривалій пам’яті; несвідомої обробки стимулів на рівні особистісного та колективного несвідомого і співвідношення стимулів зі змістом надсвідомої сфери; формування на основі початкових естетичних сенсів нових об’єктивно-суб’єктивних конструкцій, наділених індивідуальними усвідомлюваними і неусвідомлюваними сенсами і значеннями, які заміщають собою початкові естетичні стимули.
Естетична реакція має відмінності від звичайної реакції людини на візуальні стимули. При естетичному сприйнятті глядач не лише репродукує отримані образи усередині свідомості, але і активно привносить нові суб’єктивні значення для них і створює візуальні моделі, які представляють комплекс реконструкції первинного сприйнятого об’єкту і його суб’єктивного емоційно-смислового забарвлення і оцінки, на основі власного індивідуального життєвого досвіду і знань [6].
Таким чином, специфічна дія художнього твору найчастіше можлива тільки при спогляданні безпосередньо оригіналу твору. При візуальному контакті з репродукцією або копією подібного феномену найчастіше не спостерігається. У дії витвору мистецтва на людину можна виділити декілька рівнів: дія в звичайних рамках "надпорогового" сприйняття, дія на глядача фактичного змісту картини, дія на особистісно-емоційному рівні, дія на надсвідомому - трансперсональному рівні.
Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу візуального мистецтва на емоційний стан людини

2.1 План та методи дослідження

Дослідження проводилося серед учнів 10 класу, 15 дівчат та 15 юнаків, усього у дослідженні брали участь 30 досліджуваних.
У нашому дослідженні були проведені формуючий та констатуючий експеримент.
На етапі формуючого експеримента використовувалися наступні методики: методика "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) [12] (Див. додаток 1), методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН) [12] (Див. додаток 2).
Мета формуючого експерименту - виявити особливості емоційного стану та особливості самопочуття, активності та настрою у старшокласників.
На етапі констатуючого експеримента ми провели повторне діагностування за тими самими методиками.
Старшокласникам було запропоновано проглянути репродукції картин відомих художників різної тематики та з різним емоційним забарвленням. Після цього зі старшокласниками було проведена повторна діагностика.
Мета констатуючого експерименту - виявити зміни у емоційному стані, самопочутті, активності та настрої у старшокласників.
Методика "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) [12] (Див. додаток 1).
Мета методики - діагностика домінуючих емоцій.
Інтерпретація проводилася за наступними шкалами емоцій: інтерес, радість, здивування, горе, гнів, відраза, презирство, страх, сором та провина.
За допомогою методики виявляються домінуючі емоції, які дозволяють описати самопочуття особистості в даний момент. Обробка проводилась за допомогою ключа.
Методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН) [12] (Див. додаток 2).
Мета методики - виявлення самопочуття, активності та настрою особистості.
Методика складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими досліджуваному пропонується оцінити свій стан. Кожна пара є шкалою, на якій досліджуваний відмічає міру вираженості тієї або іншої характеристики свого стану. Обробка проводилась за допомогою ключа.

2.2 Результати експериментального дослідження

При діагностиці домінуючих емоцій у формуючому експерименті застосовувалася методика "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) [12] (Див. додаток 1).
Результати представлені у таблиці 1.

Таблиця 1
Дослідження домінуючих емоцій у старшокласників (формуючий експеримент)
Шкали емоційВисокий рівеньСередній рівеньНизький рівень
Кількість%Кількість%Кількість%
інтерес13,332273,33723,33
радість26,662583,33310
здивування--26,662893,33
горе----30100
гнів----30100
відраза--3102790
презирство----30100
страх----30100
сором----30100
провина----30100

Дослідження домінуючих емоцій у старшокласників у формуючому експерименті показало, що у старшокласників домінує середній рівень емоції радості, у 25 досліджуваних, що складає 83,33% від вибірки досліджуваних, що свідчить про переживання старшокласниками позитивних емоцій, емоційного підйому та активності.
На другому місці емоція інтересу у 22 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних, що свідчить про почуття цікавості до усього оточуючого.
За усіма іншими шкалами емоцій у старшокласників був виявлений низький рівень, що свідчить про те, що дані емоції не являються актуальними для старшокласників.
При виявленні самопочуття, активності та настрою особистості застосовувалася методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН) [12] (Див. додаток 2).
Результати представлені у таблиці 2.

Таблиця 2
Дослідження домінуючого самопочуття, активності та настрою у старшокласників (формуючий експеримент)
СтанВисокий рівеньСередній рівеньНизький рівень
Кількість%Кількість%Кількість%
Самопочуття9301550620
Активність1136,661550516,66
Настрій1550826,66723,33

Дослідження домінуючого самопочуття, активності та настрою у старшокласників у формуючому експерименті показало, що високий рівень за шкалою "настрій" у 15 досліджуваних, що складає 50 % від вибірки досліджуваних, що свідчить про гарний настрій, почуття радості, прагнення до діяльності та задоволення.
Серед середнього рівня домінують шкали "самопочуття" та "активності" у 15 досліджуваних, що складає 50% від вибірки досліджуваних, що свідчить про гарне самопочуття, активність, працездатність, витривалість, рухливість, збудливість, підвищений рівень уваги та працездатності.
Таким чином, дослідження домінуючих емоцій у старшокласників у формуючому експерименті показало, що у старшокласників домінують позитивні емоції, гарний настрій, почуття радості, прагнення до діяльності та задоволення.
При діагностиці домінуючих емоцій у констатуючому експерименті застосовувалася методика "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) [12] (Див. додаток 1).
Результати представлені у таблиці 3.

Таблиця 3
Дослідження домінуючих емоцій у старшокласників (констатуючий експеримент)
Шкали емоційВисокий рівеньСередній рівеньНизький рівень
Кількість%Кількість%Кількість%
інтерес2480620--
радість2790310--
здивування2376,66723,33--
горе----30100
гнів----30100
відраза----30100
презирство----30100
страх----30100
сором----30100
провина----30100

Дослідження домінуючих емоцій у старшокласників у констатуючому експерименті показало, що у старшокласників домінує високий рівень емоції радості, у 27 досліджуваних, що складає 90% від вибірки досліджуваних, що свідчить про вплив художнього мистецтва на переживання старшокласниками позитивних емоцій, емоційного підйому та активності.
На другому місці емоція інтересу у 24 досліджуваних, що складає 80% від вибірки досліджуваних, що свідчить про вплив те, що художні твори викликають у старшокласників емоцію інтересу.
На третьому місці емоція здивування 23 досліджуваних, що складає 76,66% від вибірки досліджуваних, що свідчить про вплив художнього мистецтва на почуття здивування старшокласників.
За усіма іншими шкалами емоцій у старшокласників був виявлений низький рівень, що свідчить про те, що дані емоції не являються актуальними для старшокласників.
При виявленні самопочуття, активності та настрою особистості застосовувалася методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН) [12] (Див. додаток 2).
Результати представлені у таблиці 4.

Таблиця 4
Дослідження домінуючого самопочуття, активності та настрою у старшокласників (констатуючий експеримент)
СтанВисокий рівеньСередній рівеньНизький рівень
Кількість%Кількість%Кількість%
Самопочуття18601240--
Активність2170930--
Настрій2170930--

Дослідження домінуючого самопочуття, активності та настрою у старшокласників у констатуючому експерименті показало, що високий рівень за шкалами "активність" та "настрій" у 21 досліджуваного, що складає 70 % від вибірки досліджуваних, що свідчить про позитивний вплив художнього мистецтва на активність та настрій старшокласників.
Після перегляду творі художнього мистецтва у них покращився настрій, з’явилося почуття радості, задоволення, підвищився рівень активності та рухливості. На другому місці шкала "самопочуття" у 18 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних, що свідчить про позитивний вплив художнього мистецтва на самопочуття та працездатність старшокласників. Таким чином, дослідження домінуючих емоцій у старшокласників у констатуючому експерименті показало, що художнє мистецтво позитивно впливає на емоційний стан, самопочуття, настрій та активність старшокласників.

2.3 Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз проводиться за допомогою кореляції Спирмена.
Кореляційний аналіз проводився між методикою "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) [12] (Див. додаток 1) та "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН) [12] (Див. додаток 2).
Результати представлені в таблиці 5.

Таблиця 5 Виявлення впливу візуального мистецтва на емоційний стан старшокласників
Шкали емоційСтан
СамопочуттяАктивністьНастрій
інтерес- (p ≤ 0,05) (p ≤ 0,05)
радість (p ≤ 0,05) (p ≤ 0,05) (p ≤ 0,05)
здивування---
горе-- (p ≤ 0,05)
гнів-- (p ≤ 0,05)
відраза---
презирство---
страх-- (p ≤ 0,05)
сором---
провина---

Кореляційний аналіз показав, що існує значимий позитивний зв’язок (p ≤ 0,05) між емоцією інтересу та станом активності та настрою, з цього випливає, що інтерес має позитивний вплив на активність та настрій старшокласників.
Існує значимий позитивний зв’язок (p ≤ 0,05) між емоцією радості та станом самопочуття, активності та настрою, що свідчить про позитивний вплив емоції радості на самопочуття, активність та настрій старшокласників.
Існує значимий позитивний зв’язок (p ≤ 0,05) між емоцією горя, гніву, страху та настроєм старшокласників. Отже, емоції горя, гніву та страху мають негативний вплив на настрій старшокласників.

Висновки

Гіпотеза дослідження - якщо за допомогою візуального мистецтва впливати на емоційний стан старшокласників, то у них можуть виникнути певні емоції. Гіпотеза нашого дослідження підтвердилась. Мета та завдання дослідження були виконані.
У результаті дослідження, на основі аналізу даних можна зробити наступні висновки.
. Емоції - це особливі психічні стани, пов’язані з природженими реакціями людини, її потребами та мотивами. Емоції відносять до розряду позитивних або негативних залежно від того, яку дію вона чинить на внутрішньо особистісні процеси і процеси взаємодії особистості з найближчим соціальним оточенням при врахуванні загальніших етологічних та екологічних чинників. Емоції мають ряд властивостей: універсальність, домінантність, сумації "зміцнення", упередженість (суб’єктивність), заразливість, пластичність, утримання в пам’яті, іррадіація, пepeнoc, амбівалентність, перемикання і породження одних емоцій іншими.
. Живопис має позитивний вплив на емоційний стан особистості. Специфічна дія художнього твору найчастіше можлива тільки при спогляданні безпосередньо оригіналу твору. Емоційне сприйняття витворів мистецтва супроводжується особливими емоційними станами, які відрізняються від звичайних емоційних реакцій в контексті повсякденного життя.
. Дослідження домінуючих емоцій у старшокласників у формуючому експерименті показало, що у старшокласників домінують позитивні емоції, гарний настрій, почуття радості, прагнення до діяльності та задоволення.
. Дослідження домінуючих емоцій у старшокласників у констатуючому експерименті показало, що художнє мистецтво позитивно впливає на емоційний стан, самопочуття, настрій та активність старшокласників.
Список використаних джерел

1.Адорно В.Т. Эстетическая теория - М.: Республика, 2001. - 527 с.
2.Аллахвердов В.М. Психология искусства. Эссе о тайне эмоционального воздействия художественных произведений - СПб.: Изд-во ДНК, 2001. - 200 с.
.Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания - М.: Наука, 2001. - 279 с.
.Бранский В.П. Искусство и философия: Роль философии и формировании и восприятии художественного произведения на примере истории живописи - Калининград: Янтарный сказ, 1999. - 704 с.
.Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений - М., 1976. - 160 с.
.Выготский Л.С. Психология развития человека. - М.: Изд-во смысл; Изд-во Эксмо, 2005. - 1136 с., ил.
.Демкин А. Эстетическая реакция человека на произведение искусства - СПб, 2011. - 140 с.
.Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб: Питер, 2001. - 752 с: ил. - (Серия "Мастера психологии").
.Изард К.Э. Психология эмоций пер с англ. - СПб., 1999. - 464 с.
.Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции - М., 1971. - 150 с.
.Психологический словарь / Под ред.В.П. Зинченко, Б.Г. Мищерякова М.: Педагогика-Пресс, 1998 - 440 с.
.Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебные пособия - СПб.: Питер, 2001. - 668 с.
.Реан А.А. Психология и психодиагностика личности. Теория, методы исследования, практикум. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2006. - 556 с.
.Рубинштейн С.Л. Общие основы психологии - Спб.: Питер, 2002. - 720 с.: ил (Серия "Мастера психологии").
.Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии - Санкт-Петербург 2001. - 347 с.
.Якобсон П.М. Психология художественного восприятия // Художественное восприятие - JI.: Наука, 1971. - 120 с.
Додатки

Додаток 1

Методика "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард)
Інструкція: "Оцініть, будь ласка, за 4-бальною шкалою те, в якому ступені кожне поняття описує ваше самопочуття в даний момент, проставивши відповідну для вас цифру справа:
"1" - зовсім не підходить;
"2" - майже, вірно;
"3" - вірно;
"4" - зовсім вірно".
Прізвище, ініціали________________Стать_________Вік_________
Дата _____________Час ____________

УважнийКонцентрованийЗібраний
Отримуючий задоволенняЩасливийРадісний
ЗдивованийІзумленнийУражений
ПригніченийСумнийЗломлений
ОскаженілийГнівнийОскаженілий
Відчуваючий неприязньВідчуваючий відразуВідчуваючий огиду
ЗневажливийНехтуючийГордовитий
ЗалякуючийСтрашнийСіючий паніку
Сором’язливийБоязкийСоромливий
ЖалкуючийВинуватийТой, що розкаюється

Додаток 2

Методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН)
Інструкція: "Оцініть свій стан в даний час і поставте на шкалі знак "+" між протилежними характеристиками в тому місці, яке в найбільшій мірі відібражає співвідношення між цими якостями для Вас в даний момент".
Прізвище, ініціали________________Стать_________Вік_________
Дата _____________Час ____________

1. Гарне самопочуття3210123Погане самопочуття
2. Відчуваю себе сильним3210123Відчуваю себе слабким
3. Пасивний3210123Активний
4. Малорухливий3210123Рухливий
5. Веселий3210123Сумний
6. Гарний настрій3210123Поганий настрій
7. Працездатний3210123Розбитий
8. Повний сил3210123Знесилений
9. Повільний3210123Швидкий
10. Бездіяльний3210123Діяльний
11. Щасливий3210123Нещасний
12. Життєрадісний3210123Похмурий
13. Напружений3210123Розслаблений
14. Здоровий3210123Хворий
15. Безучасний3210123Захоплений
16. Байдужий3210123Схвильований
17. Захоплений3210123Пригнічений
18. Радісний3210123Печальний
19. Відпочивший3210123Стомлений
20. Свіжий3210123Знурений
21. Сонливий3210123Збуджений
22. Бажання відпочити3210123Бажання працювати
23. Спокійний3210123Стурбований
24. Оптимістичний3210123Песимістичний
25. Виносливий3210123Стомлюваний
26. Бодьорий3210123В’ялий
27. Важко мислити3210123Легко мислити
28. Розсіяний3210123Уважний
29. Повний надій3210123Розчарований
30. Задоволений3210123Невдоволений

Додаток 3

Сирі бали з методики "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) (формуючий експеримент)
№СтатьВікШкали емоцій
12345678910
1Ч158721615222
2Ч158742227111
3Ч148631433124
4Ч156442512133
5Ч157483324242
6Ч158252156124
7Ч148721225312
8Ч158841132221
9Ч158862221112
10Ч147831113133
11Ч152823272122
12Ч152842134211
13Ч143831242312
14Ч148412621223
15Ч158823222111
16Ж151242321122
17Ж141821162113
18Ж152342421111
19Ж152123272122
20Ж147852221213
21Ж158221322131
22Ж157732412122
23Ж147771223313
24Ж148822532221
25Ж157522224112
26Ж158821132111
27Ж148822322422
28Ж147821123213
29Ж158222212111
30Ж147441322222

Примітки: шкали емоцій: 1 - інтерес; 2 - радість; 3 - здивування; 4 - горе; 5 - гнів; 6 - відраза; 7 - презирство; 8 - страх; 9 - сором; 10 - провина.

Додаток 4

Сирі бали з методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН) (формуючий експеримент)
№СтатьВікСамопочуттяАктивністьНастрій
1Ч15252527
2Ч15283025
3Ч14282827
4Ч15202428
5Ч15182828
6Ч15161828
7Ч14142029
8Ч15292927
9Ч15303027
10Ч14202221
11Ч15141927
12Ч15283026
13Ч14272123
14Ч14283027
15Ч15181917
16Ж1520188
17Ж1421108
18Ж1515109
19Ж1522229
20Ж14212320
21Ж15202220
22Ж15202019
23Ж14183027
24Ж14141020
25Ж151588
26Ж15191020
27Ж1419218
28Ж14303027
29Ж1515198
30Ж14273027

Додаток 5

Сирі бали з методики "Диференційні шкали емоцій" (К. Ізард) (констатуючий експеримент)
№СтатьВікШкали емоцій
12345678910
1Ч1599101615222
2Ч151010112227111
3Ч141010101433124
4Ч1588122512133
5Ч15108103324242
6Ч15107122156124
7Ч141010101225312
8Ч15912101132221
9Ч1591192221112
10Ч1491191113133
11Ч15101093272122
12Ч151110102134211
13Ч14101081242312
14Ч1410982621223
15Ч158883222111
16Ж1510982321122
17Ж1411981162113
18Ж151010102421111
19Ж15811123272122
20Ж141011112221213
21Ж151110121322131
22Ж151010102412122
23Ж1410991223313
24Ж1410892532221
25Ж157992224112
26Ж1588101132111
27Ж148882322422
28Ж1410881123213
29Ж151010102212111
30Ж141110101322222

Примітки: шкали емоцій: 1 - інтерес; 2 - радість; 3 - здивування; 4 - горе; 5 - гнів; 6 - відраза; 7 - презирство; 8 - страх; 9 - сором; 10 - провина.
Додаток 6

Сирі бали з методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (САН) (констатуючий експеримент)
№СтатьВікСамопочуттяАктивністьНастрій
1Ч15262827
2Ч15283028
3Ч14282827
4Ч15202828
5Ч15282828
6Ч15172828
7Ч14172030
8Ч15292927
9Ч15303027
10Ч14282828
11Ч15172827
12Ч15283026
13Ч14272828
14Ч14283027
15Ч15282820
16Ж15282818
17Ж14212020
18Ж15212020
19Ж15282222
20Ж14212328
21Ж15282829
22Ж15202025
23Ж14183027
24Ж14282328
25Ж15202320
26Ж15192524
27Ж14192818
28Ж14303029
29Ж15202828
30Ж14273027


Комментарии:

Вы не можете оставлять комментарии. Пожалуйста, зарегистрируйтесь.
▲ ▼