Квалификационная работа: Взаємодія агресивної поведінки з самооцінкою у підлітків

Професійний інтерес психологів до різних видів і рівнів змін особистості неповнолітніх і їх характерологічних особливостей досить високий і стійкий багато років. Про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвячених проблемі агресивної поведінки як закордонних, так і вітчизняних психологів.

Дата добавления на сайт: 26 августа 2024

Скачать работу 'Взаємодія агресивної поведінки з самооцінкою у підлітків':

КЗ ЛОР Львський обласний інститут після дипломної педагогічної освіти
Кафедра практичної психології
Випускна робота
Тема: Взаємодія агресивної поведінки з самооцінкою у підлітків
Виконала
Хом’як Галина Євстахівна
Практичний психолог
Луківського НВК
Самбірський р-н
Львів 2015
Зміст
Вступ
Розділ 1 Теоретичне дослідження
.1 Загальне поняття агресивності
.2 Особливості прояву агресії в підлітковому віці
.3 Розвиток самооцінки в підлітковому віці
Розділ 2 Емпіричне дослідження
.1 Результати дослідження
.2 Характеристика методів дослідження та процедура дослідження
.3 Звітні показники і статистичні дані
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Професійний інтерес психологів до різних видів і рівнів змін особистості неповнолітніх і їх характерологічних особливостей досить високий і стійкий багато років. Про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвячених проблемі агресивної поведінки як закордонних, так і вітчизняних психологів.
Підлітковий вік - це складний час великих змін і новотворів. Дитина хоче заявити про себе, прагне до самостійності. Те ж, що прийнято звичайно називати особистістю, є не чим іншим, як самосвідомістю людини, що виникає саме в цю пору: нова поведінка людини стає поведінкою для себе, людина сама усвідомлює себе як єдність. Це є кінцевий результат і центральна точка всього перехідного віку.
Сучасні підлітки живуть у вкрай нестабільних умовах. Власні проблеми, пов’язані з особливостями віку, підсилюються загальним занепадом моральних цінностей людства. Байдужість дорослого населення до проблем дітей змушує їх самостійно, методом «спроб і помилок», вчитись орієнтуватись у житті.
Нажаль, коли дорослі люди стикаються з девіантною або делінквентною поведінкою підлітка єдиними «ліками» вважається суворе покарання. Але, більш дієвим було б аналізування причин такої поведінки. Можливо, саме рівень самооцінки і проблеми та комплекси, пов’язані з відношенням до себе лежать в основі та мотивації агресивних проявів. Тож метою курсової роботи є дослідження особливостей прояву агресії, рівня самооцінки та їх взаємозв’язок в підлітковому віці. Головні задачі роботи - дослідити такі аспекти обраної теми:
Проаналізувати науково-методичну літературу по проблемі підліткової агресії та рівня самооцінки
Дослідити особливості самооцінки та рівень агресивності в підлітковому віці
Встановити наявність кореляційного взаємозв’язку між агресією та рівнем самооцінки
Встановити наявність кореляційного взаємозв’язку між формами агресивної поведінки
Проаналізувати отримані результати
Об’єктом дослідження було обрано дітей старшого підліткового віку. Предмет дослідження - самооцінка та агресія як якість особистості.
Для проведення дослідження було обрано підлітків старшої вікової групи тобто діти віком 13-15 років. Ними стали учні ліцею №4 м. Кременчука. Кількість досліджуваних - 29 чоловік. Всі учасники дослідження вчаться в одному колективі, мають різні інтереси, належать до різних соціальних класів. На учнів класу немає великої кількості дорікань, рівень успішності навчання середній. Група доволі дружна, має своїх лідерів.
Для оцінки рівня самооцінки було обрано методику дослідження самооцінки особи С.А. Будасси. Методика С.А. Будасси дозволяє проводити кількісне дослідження самооцінки особи, тобто її вимір. У основі даної методики лежить спосіб ранжирування. В ній пропонується обрати 20 якостей особистості і проранжирувати їх відносно свого уявлення про ідеальне «Я» і «Я» реальне.
Для оцінки рівня агресивності була використана методика А. Басса - А. Дарки. Вона складається з 75 питань. Після обробки дозволяє оцінити рівень різних форм агресивної поведінки: фізична агресія, непряма агресія схильність до роздратування, негативізм, образа, підозрілість, вербальна агресія, відчуття провини. Та рівень загальної агресивності.
Розділ 1. Теоретичне дослідження
.1 Загальне поняття агресивності
Для того щоб вивчати агресію, потрібно по-перше підняти питання про саме визначення агресії.
У літературі різними авторами запропонована безліч визначень агресії:
Під агресією розуміється сильна активність, прагнення до самоствердження.(Bender L.)
Під агресією розуміються акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодять іншій особі або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, що характеризується проявом сили в спробі завдати шкоди або збиток особистості або суспільству. (Delgado H.)
Агресія - реакція, у результаті якої інший організм одержує болючі стимули.(Buss A.)
Агресія - фізична дія або погроза такої дії з боку однієї особини, які зменшують волю або генетичну пристосованість іншої особини. (Uilson)
Агресія - злісне, неприємне, що заподіює біль навколишнім, поводження.
Існує три основних підходи в поясненні природи агресивності.
Перший поєднує теорії в яких агресивність трактується як природжена інстинктивна властивість людини (сюди входять різноманітні теорії психологічного толку, починаючи з ортодоксального фрейдистського психоаналізу, а також близькі до них теорії (етіологічні).
У рамках другого підходу (почасти пересічного з першим) агресія описується як поведінкова реакція на фрустрацію.
Третій складають концепції, які розглядають агресивність як характеристику поведінки, що формується в наслідок навчання (біхевіористичні теорії). [3]
Агресія може бути спричинена різними факторами і мати різноманітні прояви. Агресивна поведінка в підлітковому віці може бути спровокована багатьма факторами:
Індивідуальний фактор, що діє на рівні психобіологічних передумов асоціальної поведінки, які утрудняють соціальну адаптацію індивіда;
Психолого-педагогічний фактор, що проявляється в дефектах шкільного й сімейного виховання;
Соціально-психологічний фактор, що розкриває несприятливі особливості взаємодії неповнолітнього зі своїм найближчим оточенням у родині, на вулиці, у навчально-виховному колективі;
Особистісний фактор, що, насамперед, проявляється у активно-виборчому відношенні індивіда до обраного середовища спілкування, до норм і цінностей свого оточення, до педагогічних впливів родини, школи, громадськості, а також в особистих ціннісних орієнтаціях і особистої здатності до саморегулювання своєї поведінки;
Соціальний фактор, що визначається соціальними й соціально-економічними умовами існування суспільства.
Виявлення негативних впливів ускладнене, насамперед, тому що вони не виступають ізольовано, а представляють взаємодію найрізноманітніших факторів, що діють із різним негативним внеском у розвиток поведінки, що відхиляється. Людський розвиток обумовлений взаємодією багатьох факторів: спадковості, середовища (соціального, біогенного, абіогенного), виховання (вірніше багатьох видів спрямованого впливу на формування особистості), власної практичної діяльності людини. [1]
Найчастіше корні агресивності й підвищеної тривожності йдуть у раннє дитинство, закріплюючись або згладжуючись у більш пізньому віці.
1.2 Особливості прояву агресії в підлітковому віці
Підліткова агресія може спричинюватися різними факторами, та мати різноманітні прояви.
Серед форм агресивних реакцій підлітка, що зустрічаються в різних джерелах, необхідно виділити наступні:
Фізична агресія (напад) - використання фізичної сили проти іншої особи.
Непряма агресія - дії, які не непрямо спрямовані на іншу особу (плітки, злісні жарти), так і ні на кого не спрямовані вибухи люті (лемент, тупання ногами, биття кулаками по столу, ляскіт дверима й ін.).
Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск, сварка), так і через зміст словесних відповідей (погрози, прокльону, лайка).
Схильність до роздратування - готовність до прояву при найменшому порушенні запальності, різкості, брутальності.
Негативізм - опозиційна манера поведінки, звичайно спрямована проти авторитету або керівництва. Може наростати від пасивного опору до активної боротьби проти сталих законів і звичаїв.
З форм ворожих реакцій відзначаються:
Образа - заздрість і ненависть до навколишнього, обумовленим почуттям гіркоти, гніву на увесь світ за дійсні або мнимі страждання.
Підозрілість - недовіра й обережність стосовно людей, засновані на переконанні, що навколишні мають намір заподіяти шкоду.
Тож, підліткова агресія може спричинюватися різноманітними та комплексними причинами та мати різні прояви. Так як поняття особистості є цілісним, вивчення її структури і компонентів може пролити світло на феномен агресії. [5]
.3 Розвиток самооцінки в підлітковому віці
Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. Було встановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тільки через вимоги авторитетних дорослих, а й через власні вимоги.
Основним критерієм оцінки себе стають морально-психологічні аспекти взаємовідносин. Зміст і характер уявлення про себе безпосередньо залежать від міри включеності школяра в різні види діяльності та від досвіду спілкування з ровесниками і дорослими.
Виділяють такі стадії розвитку самооцінки підлітка: стадія 10 - 11 років (підлітки підкреслюють свої недоліки, вони глибоко переживають невміння оцінити себе, переважає критичне ставлення до себе); стадія 12 - 13 років (актуалізується потреба в самоповазі, загальному позитивному ставленні до себе як до особистості); стадія 14 - 15 років (виникає „оперативна самооцінка", яка визначає ставлення підлітка до себе в теперішній час, підліток зіставляє свої властивості з нормами).[7]
Фаза індивідуалізації в підлітковому віці характеризується уточненням і розвитком знань про самого себе - активним формуванням образу "Я". Провідним центральним психічним новотвором підлітка стає почуття дорослості й самосвідомість, потреба усвідомити себе як особистість. У підлітка виникає інтерес до свого внутрішнього життя, якостям власної особистості, потреба в самооцінці, зіставленні себе з іншими людьми.
Спочатку в основі самосвідомості підлітка як і раніше лежать судження про нього інших - дорослих (учителів і батьків), колективу, товаришів. Молодший підліток немов дивиться на себе очима оточуючих. Підростаючи, дитина починає більш критично ставиться до оцінок дорослих, для неї стають важливими й оцінки її однолітків, і власні знання про ідеал; крім цього, починає позначатися тенденція самостійно аналізувати й оцінювати власну особистість. [9] Але оскільки підліток ще не має достатнього вміння правильно аналізувати власні особистісні прояви, то на цій основі можливі конфлікти, породжувані протиріччям між рівнем домагань підлітка, його думкою про себе і його реальним положенням в колективі, відношенням до нього з боку дорослих і товаришів. Установлено, що в дітей, негативно сприйнятих однолітками, складається більш низька самооцінка, і навпаки.
Висновки теоретичного дослідження
Вивчаючи теоретичну основу обраної проблематики можна зробити кілька висновків.
По-перше, в основі агресивної поведінки підлітків найчастіше знаходяться психологічні або соціально-психологічні проблеми, які супроводжують пубертатний період. Серед форм агресії можна виділити такі: фізична агресія, непряма агресія, вербальна агресія, схильність до роздратування, негативізм. З форм ворожих реакцій відзначаються: образа, підозрілість.
По-друге, підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. Було встановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тільки через вимоги авторитетних дорослих, а й через власні вимоги.
Тож, на основі даної теоретичної бази ми будемо проводити емпіричні дослідження, в результаті яких можна буде зробити висновки щодо взаємозв’язку між рівнем агресії та рівнем самооцінки.
Розділ 2. Емпіричне дослідження
.1 Результати дослідження
Для проведення дослідження було обрано підлітків старшої вікової групи. Ними стали 29 учнів ліцею №4 м. Кременчука. Успішність класу середня або вище середнього у вчителів суворих дорікань на поведінку дітей немає. Серед учнів класу немає підлітків, у яких була помічена делінквентна поведінка. Діти належать до сімей різних соціальних класів, різного походження, матеріального забезпечення. Тобто можна зробити висновки, що всі діти виховувалися в різних умовах, їм прививались різні моральні та етичні принципи. Діти мають різні інтереси, але є кілька групувань. Здебільшого учні спілкуються з особами своєї статі. Відзначається наявність виражених лідерів класу як серед хлопців, так і серед дівчат. Колектив доволі дружний, приймає активну участь у позакласних заходах. Протягом навчання було кілька серйозних конфліктних ситуацій, які стосувались образливого відношення членів колективу до кількох своїх однокласників, але на даний момент конфронтація не продовжується, так як класний керівник прийняла міри щодо погашення ворожості. До вчителів учні відносяться з повагою, мають теплі стосунки. Тож загалом, зараз у колективі відчуваються дружні, нормальні відносини як між однокласниками, так і між класом та їх керівництвом.
2.2 Характеристика методів дослідження та процедура дослідження
Для оцінювання рівня самооцінки було обрано використовувати методику дослідження самооцінки особи С.А. Будассі. Методика С.А. Будасси дозволяє проводити кількісне дослідження самооцінки особи, тобто її вимір. У основі даної методики лежить спосіб ранжирування. В ній пропонується обрати 20 якостей особистості і проранжирувати їх відносно свого уявлення про ідеальне «Я» і «Я» реальне. Результатом обробки є співвідношення «Я» реального і «Я» ідеального, тобто наскільки людина відповідає своїм уявленням про ідеальну особистість.
Для оцінки рівня агресивності була використана методика А. Басса - А. Дарки. Вона складається з 75 питань. Після обробки дозволяє оцінити рівень різних форм агресивної поведінки: фізична агресія, непряма агресія схильність до роздратування, негативізм, образа, підозрілість, вербальна агресія, відчуття провини, рівень загальної та мотиваційної агресивності. Дана методика дозволяє охопити всі компоненти агресивної поведінки, а також є зручною в роботі так як є зрозумілою для дітей підліткового віку.
Перед процедурою опитування вчителі та школярі були проінформовані про цілі та тематику дослідження. Також учні отримали інструкцію щодо вимог проходження методик. Спершу вони проходили методику дослідження самооцінки, тому що вона є більш об’ємною та складною. Не дивлячись на інструкцію діти потребували додаткового роз’яснення. Кожному з них було дано особистий бланк для заповнення.
Після того, як всі учні закінчили проходити методику дослідження самооцінки особи С.А. Будассі, їм було запропоновано методику А. Басса - А. Дарки. Як і раніше, вони отримали інструкцію та бланки для відповідей. З другою методикою діти впорались швидше та легше. Проведення всього опитування зайняло два уроки, тобто півтори години.
2.3 Обговорення результатів
Провівши збір інформації та проведення дослідження отримані результати підлягли інтерпретації.
Головна ціль курсової роботи була поставлена як з’ясування наявності кореляційного зв’язку між рівнем агресії та рівнем самооцінки у підлітків старшої вікової групи. Тож, дивлячись на результати аналізу ми бачимо, що існує достовірний прямий зв’язок між почуттям вини та рівнем самооцінки (k=0.422; p=0.022). Іншими словами чим вище самооцінка - тим більш виражене почуття вини. На сам перед треба наголосити, що самооцінка - це співставлення своєї особистості з ідеалом. Тобто людина, у якої середній або високий рівень самооцінки вважає, що її особистісні якості не дуже розходяться с якостями ідеального «Я». Наявність кореляційного зв’язку самооцінки та почуття вини показує, що така людина вимоглива до себе і навіть невеликі провини сприймає близько до серця. Ці відчуття і призводять до почуття вини. І навпаки, людина, в якої низький рівень самооцінки, яка відноситься до себе дуже критично і визначає свою особистість як негативну, погану, далеку від ідеалу має можливість списати провину на свої недоліки. Таку залежність ми виявили вже у підлітковому віці, коли самооцінка лише формується і ще не остаточно сформувався стиль діяльності. Але якщо така тенденція буде продовжуватись у майбутньому з такої дитини може вирости дорослий, який не несе повної відповідальності за свої вчинки. Також від ставлення до себе та своїх провин залежить мотиваційна сфера людини, адже занижений рівень дорікань призводить до бажання уникати відповідальності та прийняття важливих рішень. Згідно з отриманих результатів також можна зробити висновок, що людина, у якої висока самооцінка, а почуття вини не дає їй спокою, буде підвищувати вимоги до себе і постійно розвиватись. Треба наголосити, що по відношенню до підлітків не можна використовувати маніпулювання на почутті провини, адже в цьому віці психіка дитини є дуже гнучкою та нестабільною і постійні дорікання можуть призвести до психологічних травм, які згодом можуть заважати продуктивній діяльності людини, її особистісному росту та прагнення до розвитку та гармонії.
Слід зауважити, що в результаті аналізу кореляційних зв’язків не було знайдено достовірного взаємозв’язку між рівнем загальної та мотиваційної агресивності та рівнем самооцінки. Це свідчить про те, що прояви агресії можуть проявлятись у підлітків як з високим, так і з низьким рівнем самооцінки. Також можна сказати що девіантна або делінквентна поведінка також не залежить від оцінювання реального «Я». На це слід звернути увагу педагогам та шкільним психологам. Також це свідчить про те, що самооцінка не є фактором прояву агресії.
Також проводився кореляційний аналіз форм агресії. Достовірний позитивний зв'язок був виявлений фізичною агресією та вербальною (k=0,425; p=0,022) між рівнем фізичної агресії та загальною агресивністю (k=0,796; p=0), між рівнем фізичної агресії та мотиваційною агресивністю (k=0,696; p=0). В цьому випадку слід проаналізувати загальний рівень виховання. Звісно людина, яка дозволяє собі проявляти негативні емоції за допомогою фізичної сили не буде стримувати себе в лайці. І навпаки, найчастіше бійки починаються з словесних образ. Можна також відмітити, що рівень фізичної агресії в хлопців все ж вищий в середньому, ніж у дівчат, але, нажаль рівень вербальної агресії високий у представників обох статей.
Цікаво, що з'ясувався кореляційний зв'язок між непрямою агресією та образою (k=0,423; p=0.022). Тобто в основі проявів...

Похожие материалы:

Дипломная работа: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМИ СТИЛЯМИ ВИХОВАННЯ

Курсовая работа: Сімейне неблагополуччя як чинник девіантної поведінки підлітків

Курсовая работа: Психологічні причини суїцидальної поведінки у підлітків

Реферат: Розвиток самооцінки учбових здібностей у підлітків

Курсовая работа: Вплив батьківського виховання на становлення самооцінки підлітка