Курсовая работа: ЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ УВАГИ УЧНІВ З УСПІШНІСТЮ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ УВАГИ ТА УСПІШНОСТІ УЧНІВ
1.1 Увага, як основний компонент розумової працездатності
1.2 Характеристика властивостей уваги серед учнів
.3 Сутність поняття успішності учнів
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ ТА УСПІШНОСТІ УЧНІВ
.1 Методики дослідження властивостей уваги учнів
.2 Аналіз результатів дослідження властивостей уваги
.3 Виявлення зв’язку між розвитком уваги та успішності в учнів
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОБОТИ ПСИХОЛОГА У РОЗВИТКУ УВАГИ УЧНІВ ЯК ПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОСТІ
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Дата добавления на сайт: 16 августа 2024

Скачать работу 'ЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ УВАГИ УЧНІВ З УСПІШНІСТЮ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ':

Курсова робота з дисципліни «Загальна педагогічна психологія»
ЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ УВАГИ УЧНІВ З УСПІШНІСТЮ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ УВАГИ ТА УСПІШНОСТІ УЧНІВ
1.1Увага, як основний компонент розумової працездатності
1.2 Характеристика властивостей уваги серед учнів
.3 Сутність поняття успішності учнів
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ ТА УСПІШНОСТІ УЧНІВ
.1 Методики дослідження властивостей уваги учнів
.2 Аналіз результатів дослідження властивостей уваги
.3 Виявлення зв’язку між розвитком уваги та успішності в учнів
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОБОТИ ПСИХОЛОГА У РОЗВИТКУ УВАГИ УЧНІВ ЯК ПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОСТІ
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Зауважимо, що у взаємодії з навколишнім середовищем складається вибіркове відображення свідомістю предметів і явищ, що забезпечується увагою.
Увага є формою організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на об'єктах, що забезпечує їх виразне відображення.
Увага завжди тісно пов'язана з діяльністю людини, забезпечує її свідомий характер, а також нею стимулюється і регулюється. Діяти - означає бути уважним до об'єктів діяльності. Напруження в діяльності завжди пов'язане з відповідним напруженням уваги. Увага слугує внутрішньою умовою психічної діяльності, завдяки увазі чуттєве відображення об'єктів зовнішнього світу відбивається у свідомості суб'єкта, а кожний акт цілеспрямованої діяльності доходить до свідомості. Саме від зосередженості уваги залежать повнота, чіткість і ясність нашого сприймання, уявлення, вирішення повсякденних проблем.
Виконання завдань, поставлених перед школою, жадає від учителя глибокого знання учнів, їх вікових і індивідуальних особливостей (зокрема властивостей уваги) і умілого використання всього того, що дає педагогу сучасна психологічна наука.
Нерідко учні гостро мають потребу в тім, щоб педагог допоміг їм організувати увагу в процесі її роботи.
Тому зважаючи на актуальність даного питання ми обрали тему курсового дослідження: «Зв’язок показників уваги учнів з успішністю навчальної діяльності».
Об’єкт дослідження. Властивості уваги та успішності учнів.
Предмет дослідження. Виявлення зв’язку між розвитком властивостей уваги та успішністю учнів.
Мета дослідження. Теоретично дослідити та перевірити взаємозв’язок властивостей уваги та успішності учнів.
Відповідно до об’єкту, предмету і мети дослідження були поставлені такі завдання:
. Розглянути сутність уваги та успішності, їх властивості;
. З’ясувати механізми розвитку властивостей уваги;
. Провести дослідження особливостей розвитку уваги учнів в залежності від рівня успішності;
. Розглянути практичні рекомендації щодо умов розвитку властивостей уваги учнів.
Теоретико-методологічна основа дослідження. Слід зазначити, що дослідження уваги та успішності проводилися багатьма психологами (М.Ф.Добринін, Є.О.Мілерян та ін.). У працях останніх років детально була описана історія їх дослідження, проблематика, так і їх окремих властивостей (Р.П.Лаптієва, Р.Й.Міттельман, А.Кличев, Т.В.Мазур, К.М.Самущенко, М.М.Лила, В.Й.Чяпас, К.Р.Пікало, Т.В.Кружева та ін.).
Зауважимо, що на всіх етапах дослідження уваги психологи намагалися з’ясувати їх роль у психічній діяльності людини. Праці Б.Г.Ананьєва, С.П.Бочарової, В.Вудвортса, В.Вундта присвячені виявленню впливу уваги на якість сприйняття, на швидкість, точність, міцність та тривалість запам’ятовування матеріалу.
Методи дослідження. Зауважимо, що методологічною основою курсової роботи є сучасні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлене змістом і метою поставлених завдань.
Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, спостереження, експеримент, тестові методики.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ УВАГИ ТА УСПІШНОСТІ УЧНІВ
.1 Увага, як основний компонент розумової працездатності
Перш за все зазначимо, що увага займає провідне місце серед інших психічних процесів та розглядається як психофізіологічний стан, що характеризує динамічні особливості пізнавальних процесів та забезпечує організацію усієї психічної діяльності, зокрема:
забезпечує організований і цілеспрямований відбір інформації,
вибіркову і тривалу зосередженість психічної активності на об’єкті або
діяльності,
спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів.
Таким чином, увага, як особлива форма психічної діяльності має складну структуру, створену взаємозв’язками атенційних здібностей, тобто своїх основних властивостей, які і є показниками та критеріями розвитку уваги, і від яких залежать якість і результати функціонування усієї пізнавальної системи [4, с. 34 - 38].
Вчені по різному визначають місце уваги серед інших психічних явищ, але більшість схильні вважати, наприклад С. Л. Рубінштейн, що увага - динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності. П Я Гальперін визначає увагу як автоматизовану дію контролю. І В. Страхов вважає, що «увагу не можна відокремити від психічних процесів і станів». К Ф Добринін ставить увагу в тісний зв'язок з особистістю. Він вважає, що селективність, організованість уваги, зосередженість і концентрація психічної діяльності, об'єм і розподілення і переключення уваги знаходяться в залежності від організованості особистості. К. В. Мішанова також підтверджує зв'язок між організованістю особистості і організованістю уваги [22, с. 74].
На людину одночасно впливає величезний потік різноманітної інформації, яку вона неспроможна організовано сприймати, якщо заздалегідь не здійснить відповідного відбору найбільш суттєвої інформації. В результаті такого відбору із усього потоку інформації виділяється лише основна, яка повинна дійти до свідомості; до іншої ж інформації людина ставиться як до другорядної, що доповнює основну, або як до зайвої, яка заважає сприймати основну.
Цей вибір найбільш суттєвих подразників як вважає А. Р. Лурія. - і підтвердження від сторонніх подразників, - це звуження поля дії подразників на людину і складає основну функцію уваги [11, с. 239].
Проте під спрямованістю психічної діяльності слід розуміти не лише вибір цієї діяльності, а й збереження цього вибору протягом певного часу. Викликати увагу учнів старших класів на уроках не так вже й важко, значно важче зберегти її протягом усього заняття. Для цього вчителю слід застосовувати різноманітні активізуючи прийоми [16, с. 134].
Зауважимо, що вченими багатьох країн були проведені важливі дослідження розвитку уваги різних вікових груп підростаючої особистості. Вони дали змогу виявити загальні тенденції розвитку уваги вцілому і, зокрема, деяких її властивостей. Детальний аналіз результатів дослідження показав, що хоча загальні тенденції розвитку уваги майже збігаються у дослідників, але простежуються і розходження у характеристиках мікровікових груп учнів. Залишаються незрозумілими причини цих розходжень. На нашу думку, вони обумовлені не тільки недоліками у методиці збирання дослідного матеріалу, а й надзвичайною чутливістю властивостей уваги до зміни як зовнішніх (режим навчальної роботи, дія радіації тощо), так і внутрішніх (рівень працездатності учнів, їх здоров’я тощо) чинників [14, с. 6].
Психологи і педагоги звертали увагу на те, що при переході учнів з початкових класів до середніх відбуваються деякі зміни у навчальній успішності школярів та висловили ряд припущень щодо чинників цього явища. Так, зокрема, є думка про те, що у деяких учнів за час навчання в початкових класах сформувалась висока самооцінка, обумовлена переважно тим, що ці діти прийшли до школи з відносно високим рівнем розумового розвитку у порівнянні з ровесниками, але у п’ятому класі вони відчули труднощі при оволодінні більш складним навчальним матеріалом. Це призвело до зниження їх статусу у класі, а невміння долати труднощі породило пропуски уроків, що у кінцевому рахунку зумовило відставання у навчанні.
Зазначимо, що психологічні фактори успішного навчання досліджували О.П. Кисіль і М.В. Лила на матеріалі вивчення математики та іноземної мови учнями підліткового віку. Вони довели, що провідними факторами успішного засвоєння знань учнями є загальна здатність до навчання, розвиток уваги, пам’яті, мислення, спостережливості тощо.
Слід зазначити, що за характером походження і засобам здійснення розрізняють три основних види уваги:
• довільна;
• мимовільна;
• післядовільна.
Чимало зусиль було покладено нашими психологами для розв'язання питання про класифікацію видів уваги. Початок цієї важливої роботи знаходимо в дослідженнях В.М. Бехтєрева, який ще у 20-х роках запропонував поділити увагу на зовнішню і внутрішню, виходячи з того, що вона може бути викликана зовнішніми подразниками і бути організована внутрішньою мовою.
М.Ф. Добринін уточнив і деталізував класифікацію видів уваги на основі характеру діяльності людини. Виходячи з цього критерію, він виділяє пасивну, мимовільну увагу, і активну, довільну, а також післядовільну увагу. Такий поділ уваги на мимовільну, довільну і після довільну став загально прийнятим в психології. Ці види уваги одночасно є і ступенями її розвитку. Генетичне первинною є мимовільна увага. Вона виникає і підтримується незалежно від свідомого наміру людини. Мимовільна увага викликається такими властивостями діючих подразників, як інтенсивність, новизна, раптовість, емоціональна забарвленість і т. д. [5, с. 74].
Довільна увага є увагою планомірною. Це - контроль за дією, що відбувається на підставі виробленого плану, вирізнених критеріїв та способів їх використання.
Мимовільна увага також являє собою контроль, але такий, який обмежується тим, що є у предметі, ситуації, тим, що "саме по собі впадає в око". Зміст діяльності такої уваги становить те, що відображається сприйманням або мисленням, пам'яттю або почуттям.
Отже, шукаючи пояснення природи уваги, вчені намагалися йти суто психологічним шляхом. Так, деякі психологи стверджували, що спрямованість і обсяг уваги цілком визначається законами структурного сприймання, інші дотримувалися позицій «емоційної» теорії, а третя група обстоювала моторну теорію уваги.
Однак поступово вчені дійшли висновку, що суто психологічно пояснити природу уваги не можна, потрібно шукати фізіологічну основу. Окремі з них розуміли її як нервове пригнічення. Сутність останнього полягає в тому, що фізіологічні процеси, які лежать в основі одного уявлення, пригнічуються фізіологічними процесами інших уявлень.
1.2 Характеристика властивостей уваги серед учнів
увага учень успішність психолог
Властивості уваги діляться на первинні та вторинні. До первинних відносяться обсяг, стійкість, інтенсивність, концентрація, розподіл.
Обсяг уваги визначається кількістю об’єктів, які людина може одночасно охопити увагою за короткий проміжок часу. Обсяг уваги залежить від особливостей сприйнятих об’єктів і від того чи об’єднано їх у групи [20, 246 с.].
С.Л.Рубінштейн підкреслював, що в навчальній діяльності слід зважати на особливості обсягу уваги учнів і не переобтяжувати їхню свідомість другорядною інформацією. Вчитель, пояснюючи певне питання, має показати учням внутрішні зв’язки між викладеними думками, що сприятиме розширенню у них внутрішні зв’язки між викладеними думками, що сприятиме розширенню у них обсягу уваги [19, с. 159].
Стійкість уваги - часова характеристика, що визначається тривалістю збереження цілеспрямованої уваги на певному об’єкті або виді діяльності. Показником стійкості є висока продуктивність діяльності людини протягом тривалого часу.
Інтенсивність уваги характеризується великими затратами нервової енергії при виконанні якогось виду діяльності. Під час будь-якої роботи моменти надто напруженої уваги передуються з моментами ослаблення уваги. Фізіологічно інтенсивність уваги обумовлена підвищеною ступеню процесів збудження в окремих частинах кори головного мозку при одночасному гальмуванні інших частин.
Концентрація уваги - це степінь зосередження. Зосередженою називається увага, що направлена на якийсь один об’єкт чи вид діяльності і не розповсюджується на інші. Саме зосередженість є необхідною умовою осмислення засвоєння інформації, що поступає в мозок, при цьому відображення її стає чітким і ясним.
Розподіл уваги - це здатність людини одночасно утримувати в центрі уваги визначену кількість об’єктів, тобто це одночасна увага до двох чи більше об’єктів чи видів діяльності. Він неможливий тоді, коли обидва види діяльності потребують зайнятості одних і тих самих аналізаторів або одночасно високого рівня свідомості. Розподіл є необхідною умовою для успішного виконання декількох видів діяльності, що потребують одночасного виконання різнорідних операцій [20, 246-249 с.].
До вторинних властивостей уваги відносяться переключення і коливання уваги.
Переключення уваги проявляється в довільному переміщенні людиною уваги з одного об’єкта або виду діяльності на інший. Залежно від ситуації воно може бути повним або частковим, легшим чи важчим. При потребі воно відбувається 3-4 рази за секунду. Увага переключається легше, коли існує зв'язок між попереднім і наступним видами діяльності, якщо наступний вид діяльності цікавіший за попередній, а також за умови, що попередній вид діяльності повністю завершено. За інших умов переключення уваги відбувається повільно і з певними труднощами. Ця властивість означає можливість швидко орієнтуватись в складних ситуаціях.
Коливання уваги виявляються в періодичній зміні об’єктів, на які вона звертається. Коливання уваги відрізняється від змін стійкості уваги, оскільки, зміни стійкості характеризуються періодичним підвищенням і зниженням інтенсивності уваги. Коливання ж можуть бути при самій зосередженій і стійкій увазі. Періодичність коливання можна прослідкувати при розгляді двійних зображень, періодична зміна об’єктів є прикладом коливання уваги.
Знання структури уваги дають можливість керувати увагою учнів та сприяти її розвитку.
Таким чином, ці властивості є джерелом продуктивності праці, навчання, спортивної та іншої діяльності особистості учнів.
1.3 Сутність поняття успішності учнів
Успішність - це ступінь засвоєння учнями знань, умінь і навичок.
Шкільна успішність є важливим критерієм оцінки дитини як особистості з боку дорослих та однолітків.
Найважливішим показником успішності школярів є академічна успішність. У ряді досліджень розвитку дітей шкільну успішність вважають проявом індивідуальних особливостей пізнавального і соціального розвитку. Зазвичай її оцінюють за підсумковими балами за рік і за даними тестування. Формальним показником шкільної успішності є оцінка, яку педагог виставляє дітям. Вона відображає не тільки знання, що є в учня, а також його уміння і здібності поповнювати запас знань, тобто здатність навчатися. Крім того, чинниками шкільної успішності є рівень сформованості навчально-пізнавальної діяльності, загальний розвиток інтелектуальної сфери, емоційна зрілість і особистісні якості.
Система оцінювання покликана визначати на кожному етапі навчання рівень успішності учнів відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, рівень компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці. Адже навчальна діяльність повинна не просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенцій.
Впродовж багатьох років дослідники кажучи про навчальну діяльність і її успішність, перш за все мали на увазі провідну роль інтелектуального рівня учня. Але ряд фахівців сьогодні звертають увагу на те, що посередня успішність частини здібних дітей у навчанні має у своїй основі не інтелектуальні труднощі, а відсутність позитивної мотивації і зацікавленості до процесу отримання академічних знань. Психологи слушно зауважують, що при нинішньому темпі життя змінюється і спосіб отримання інформації та її засвоєння. Отож, у навчанні також потрібно добирати відповідні моделі, форми, методи, підходи. В залежності від поставленої мети навчання педагог повинен добирати їх у великому арсеналі сучасної педагогічної науки. Саме інноваційність (відкритість до нового) допоможе сучасній освіті виконати завдання поставлені перед нею суспільством [9].
Успішність учнів залежить від багатьох факторів. Відтак зауважимо, що успішність у навчальній діяльності залежить від розвитку уваги, проте якості організації навчальної діяльності учнів є також, важливим фактором її розвитку. Теоретичні основи та положення щодо структури уваги, її сутності, властивостей дають можливість педагогу впроваджувати правильне керівництво навчальним процесом, яке дає змогу спрямовувати навчальний та методичний матеріал на розвиток та корекцію властивостей уваги.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ ТА УСПІШНОСТІ УЧНІВ
.1 Методики дослідження властивостей уваги учнів
Підкреслимо, що багато проблем, що виникають у навчанні, особливо в початковий його період, безпосередньо зв'язані з недоліками в розвитку уваги. Стійкість уваги залежить від індивідуальних особливостей кожної дитини.
Хоча в цілому в онтогенезі увага змінюється мало і її основні характеристики з віком залишаються досить стійкими, все-таки згодом при достатніх і систематичних зусиллях можна позбутися від багатьох недоліків у розвитку уваги дитини. Це пояснюється тим, що одні, слаборозвинені якості уваги можна компенсувати посиленим розвитком інших її якостей. Так, слабка стійкість уваги нерідко може бути заповнена її гарною переключеністю; щодо невеликого обсягу уваги як недолік переборюється за рахунок підвищення продуктивності уваги; недоліки зорової уваги можуть бути частково врівноважені перевагами слухової і рухової уваги; дефіцит механічного - розвиненістю логічної уваги і т.д.
У пропонований комплекс методик ввійшли в основному такі, за допомогою яких оцінюються хоча й індивідуально стійкі, але разом з тим і компенсуючі властивості уваги дітей.
Різні види діяльності відповідно висувають особливі вимоги до уваги людини. В одному випадку необхідна блискавична точність у сприйманні рухів, у практичних або розумових діях, в іншому - тривале зосередження на одному об'єкті або одночасна увага до кількох та ін. Історично сформувалися різні властивості уваги: концентрація, стійкість, переключення, розподіл та обсяг.
Методика оцінювання стійкості, розподілу і переключення уваги.
Для проведення тесту знадобиться таблиця із зображенням кілець, що мають розриви в різних частинах (Додаток А).
Бажано, щоб кільця за розміром були приблизно такими, як малі букви у букварі. Для оцінювання стійкості уваги дитини попросіть її якнайшвидше знаходити і закреслювати кільця з розривом у певному місці (наприклад, праворуч). Оцінювання результатів. Зазвичай за 2 хвилини дитина шести років переглядає 10 - 11 рядків. Але під час першої спроби вона може зробити багато...

Похожие материалы:

Курсовая работа: Зв’язок згуртованості з соціально-психологічним кліматом

Курсовая работа: Врахування темпераментів в процесі проведення навчально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку