Реферат: Порівняльний популяційний аналіз депресивності та порушень металолігандного гомеостазу
Депресивність як якість особистості притаманна тією чи іншою мірою будь-якій людині, у той самий час депресія є клінічним діагнозом, при якому прояви депресивності виходять за межі свого оптимуму [1-9].
Дата добавления на сайт: 30 ноября 2024
Скачать работу 'Порівняльний популяційний аналіз депресивності та порушень металолігандного гомеостазу':
Порівняльний популяційний аналіз депресивності та порушень металолігандного гомеостазу
ВСТУП
депресивність молодь металолігандний гомеостаз
Депресивність як якість особистості притаманна тією чи іншою мірою будь-якій людині, у той самий час депресія є клінічним діагнозом, при якому прояви депресивності виходять за межі свого оптимуму [1-9]. З точки зору еволюційної біології, значення депресивності та клінічної депресії полягає в тому, що подібно до фізичного болю, ці стани інформують організм про можливі порушення для того, щоб надалі уникати їх [1-3, 5-8, 11]. Дослідження депресивності має важливе медичне та соціальне значення у зв’язку з тим, що це явище пов’язане зі станами, що призводять до втрати працездатності (серцево- судинними захворюваннями, пухлинами, порушенням сну), погіршенням якості подружнього життя, суїцидальністю [1, 4, 7, 9].
Учені розглядають депресію як мультифакторне захворювання, роль у якому відіграє спадковість, стан матері під час вагітності, шкідливі звички батьків, умови праці, побутовий та сімейний стан людини [1-9]. Підвищена депресивність може бути наслідком професійного контакту з важкими металами [9, 10], а також при деяких металодефіцитних станах [1, 9, 10], але це маловивчена тема. Також актуальним є знаходження новітніх засобів корегування цього стану, зокрема простих у виготовленні та вживанні.
Метою роботи було проведення порівняльного популяційного аналізу проявів депресивності, надання характеристики популяцій, у яких вона була виявлена та виявлення можливого зв’язку з порушеннями металолігандного гомеостазу.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проводилось згідно з держбюджетними темами «Стрес і клітинний метаболізм металів» (№ державної реєстрації 0103U000723) та «Розробка та обгрунтування методів оцінки функціонального стану клітин за допомогою хелаторів- хромофорів» (№ державної реєстрації 0106U9008392).
У дослідженні брали участь 1200 представників академічної молоді міста Запоріжжя (Україна) та для порівняння була вибрана група із 1200 осіб із міста Новосибірськ (РФ). Збір інформації проведено згідно з етичними вимогами роботи з людиною.
Для оцінки депресивності використовувалася модифікована версія опитувальника FPI [12]. Знайдені харектеристики розподілені (X, S, Me) [14]. Значення генерального параметра депресивності для популяцій порівнювали з нормами наведеними в методиці, де занизькі показники набували значення від 1 до 3, середні - від 4 до 6, високі - від 7 до 9 [12, 13].
Стан металолігандного гомеостазу оцінювали за вмістом хелатоутворюючих Zn, Mg i Cu, які виявлялися за допомогою цитохімічних реакцій, шляхом забарвлення відповідними барвниками мазків крові, що отримували з пальця [9, 10]. Вміст металів оцінювали за 3- бальною шкалою напівкількісним методом за Хейхоу та Квагліно.
Вміст Zn в гранулоцитах крові визначали за допомогою забарвлення дитизоном (червоний колір), Mg - магнетоном (червоний колір) і Cu - дитіоксамідом (темно-зелений). За норму, з якою порівнювали вміст металів у цих клітинах, приймали показники, встановлені дослідним шляхом [9, 10].
У людей був прийнятий середній показник тієї ж вікової категорії, тієї ж статі, які мешкають на урбанізованих територіях і не мають патологій. Характеристику стану металолігандного гомеостазу в популяціях оцінювали за кількістю та характером випадків порушень його показників, які також порівнювали з випадками наявності або відсутності в обстежених осіб ознак депресивності [9, 10].
Статистичний аналіз проведений з використанням критеріїв Стьюдента [14]. База даних сформована в програмі Microsoft Exel, розрахунки також проводились за її допомогою.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
На початку дослідження обидві популяції оцінювали за віком, статтю, сімейним станом та за рівнем статків для порівняння якостей цих популяцій та знаходження в них подібних та відмінних рис. Результати цього аналізу представлені в таблиці 1.
Таблиця 1 - Розподіл за віком, сімейним станом та рівнем статків серед чоловіків та жінок у популяціях, які досліджуються (Україна та Росія)
Кількість осіб (n) Вік Сімейний стан Рівень статків
до 20 років 20-25 років 25 та більше років Ще не одружені У шлюбі Розлу чені Незадо вільний Задовіль ний Добрий
Чолові ки У 275 20 45 218 110 7 60 270 10
РФ 396 179 5 415 58 12 78 327 175
Жінки У 395 200 255 540 300 9 220 550 100
РФ 208 375 37 392 219 10 20 303 279
Примітки: У - Україна; РФ - Російська Федерація.
Обидві популяції за більшістю показників відрізнялись одна від одної. За статевим співвідношенням у групі обстежених в Україні переважно були жінки, у той час як у групі РФ статеве співвідношення було 1:1. В Україні значна кількість академічної молоді була у віці 25 та більше років, що пов’язано із заочною формою навчання в переважній кількості випадків, іноді у зв’язку з академічною або декретною відпусткою, а в чоловіків - зі службою в армії.
В Україні визначено багато жінок, які не задоволені своїм матеріальним становищем, що слугує стимулом для отримання додаткової освіти на заочній формі навчання. Але виявлені ознаки депресивності в обох популяціях, найчастіше були зафіксовані в осіб із категорії 25 років та старших, у розлучених і невдоволених своїм матеріальним становищем. Проявів депресивності майже не було виявлено в групах до 20 років і в тих, хто оцінює своє матеріальне становище як добре.
Загальний рівень депресивності в обох популяціях наведений у таблиці 2.
Таблиця 2 - Популяційне значення депресивності в чоловіків та жінок у популяціях, що досліджуються (Україні (У) та Росії (РФ))
Статистичні показники Чоловіки Жінки
У РФ У РФ
кількість обстежених, (п) 340 580 860 620
середнє арифметичне і його статистична похибка, (X + Б X) 3,25 ± 0,65 5,85 ± 0,35 4,51 ± 0,35 6,01 ± 0,45
стандартне відхилення, (Б) 1,71 2,32 1,92 2,31
медіана (Ме) 3,5 6,2 5,0 6,5
Оцінка генерального параметра депресивності свідчить, що вираженість депресивності не залежить від статі. Також при порівнянні видно, що в українській популяції показник ближчий до середнього значення, а для російської популяції цей показник ближчий до високого рівня депресивності. Порівняльний аналіз кількості та якості виявлених випадків депресивності, а також кількості та якості порушень показників, що характеризують стан металолігандного гомеостазу в обстежених осіб обох популяцій, наведено в таблиці 3.
Таблиця 3 - Прояви депресивності в академічної молоді України (У) та Російської Федерації (РФ). її розподіл за характером депресивності та за статтю обстежених (чоловік (Ч). жінка (Ж)) та зміни вмісту хелатоутворюючих металів
Примітки: І - підвищений вміст хелатоутворюючих металів; | - знижений вміст хелатоутворюючих металів.
Прояви депресивності в академічної молоді України (У) та Російської Федерації (РФ), її розподіл за характером депресивності та за статтю обстежених (чоловік (Ч), (жінка (Ж)), а також кількість і характер змін вмісту хелатоутворюючих Zn, Mg, Cu в гранулоцитах крові (| підвищення, [ зниження) депресивності. В усіх випадках виявлення проявів депресивності в гранулоцитах крові майже у 100% досліджених виявлялись зміни вмісту хелатоутворюючих металів. При цьому в обох популяціях незалежно від статі спостерігалося зниження вмісту Zn і Mg та підвищення вмісту Cu в гранулоцитах крові, в незначній кількості випадків констатувалося підвищення вмісту Cu.
У більшості осіб без ознак депресивності в обох популяціях, незалежно від статі, вміст хелатоутворюючих металів у гранулоцитах крові визначався в межах норми, але в незначних кількостях, траплялися випадки зниження і підвищення вмісту хелатоутворюючих металів, у яких не було ознак закономірності в змінах цих показників.
Відповідність між наявністю проявів депресивності та ознаками порушень металолігандного гомеостазу дозволяє припустити, що ці порушення, можливо, є причиною депресивності. Тому засоби коригування стану металолігандного гомеостазу можуть бути використані для запобігання проявів депресивності. Цьому буде присвячено наше подальше дослідження.
ВИСНОВКИ
1.У студентської молоді РФ депресивність та порушення металолігандного гомеостазу більш виражені, ніж в аналогічної популяції в Україні.
2.Популяційне значення депресивності для популяції України ближче до середнього, а для РФ ближче до високого.
3.Майже в усіх випадках виявлення проявів депресивності, фіксувалися також ознаки порушень стану металолігандного гомеостазу.
4.При виявленні ознак депресивності в обстежених осіб найчастіше усього виявляли підвищення вмісту Cu і зниження вмісту Zn і Mg.
5.У більшості обстежених без ознак депресивності показники металолігандного гомеостазу переважно були в межах норми.
ЛІТЕРАТУРА
1.Loneliness and health potential mechanisms / [Cucioppo J. T., Hawkley L. C., Crowford L. E. at all.] // Psychosomatic Medicine. - 2002. - Vol. 64. - P. 407-417.
2.Furtado E.F. Cender-related pathways for behawior problems in the offspring of alcoholic fathers / E.F. Furtado, M. Launcht, M.A. Shmidt // Braz. J. med. Bibl. Res. - 2006. - Vol. 39, № 5. - P. 659-669.
3.Maternal depressive symptomus at 2 to 4 month post partum and early parenting practices / [Mc Bearn, Minkowits C.S., Storbino D.M. et all.] // Arch Pediatr. adolesc. med. - 2006. - Vol. 160. - P. 275-284.
4.Materia anxiety and depression poverty and marital relationship factor during early childhood as predictors of anxiety and depressive symptomus in adolescence / [Spence S.A., Najman J.M., Borwet at all.] // Journal of Child Phychology and Psychiatry. - 2002. - Vol. 43. - P. 457-469.
5.Beand R.C. Epidemiology of Affective Disordes: A Review / R.C. Beand // Can J. Psychiatry. - 2002. - Vol. 42. - P. 367-377.
6.Genome-Wide linkage analysis of a composite index of neuroticism and mood-related scales in extreme selected sibs hips / [Nash M.V., Hueso-Diaz P., Williamson R.J. at all.] // Human Molecular Genetics, 2004. - Vol. 13. - № 19. - P. 2173-2182.
7. Fower R.B. Fypes of merited Closeness and Mortality Risk in older Couples / R.B. Fower, J.V. Kusl, A.S. Darefsky // Psychosomatic Medicine. - 2002. - Vol. 64. - P. 644-659.