Курсовая работа: Ціннісні орієнтації сучасних підлітків скачать бесплатно

Главная страница >> Курсовая работа >> Психология >> Ціннісні орієнтації сучасних підлітків

Курсовая работа: Ціннісні орієнтації сучасних підлітків

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ
1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
1.2 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ
1.3 ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННІСНИХ УЯВЛЕНЬ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
2.1 МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ
2.2 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІ
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

Дата добавления на сайт: 11 августа 2024

Скачать работу 'Ціннісні орієнтації сучасних підлітків':

Курсова робота
Тема: "Ціннісні орієнтації сучасних підлітків"
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи дослідження ціннісних орієнтацій сучасних підлітків
1.1 Загальна характеристика підліткового віку
1.2 Психологічні особливості ціннісних орієнтацій сучасних підлітків
1.3 Чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтацій сучасних підлітків
Висновки до розділу І
Розділ ІІ. Емпіричне дослідження особливостей ціннісних уявлень у підлітковому віці
2.1 Методика та організація дослідження ціннісних орієнтацій
2.2 Аналіз результатів дослідження
Висновок до розділу ІІ
Загальний висновок
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність теми дослідження. Кожне суспільство має унікальну ціннісно-орієнтаційну структуру, в якій відбивається самобутність даної культури. За останні десятиріччя як в нашій країні, так і за кордоном, проблема цінностей і ціннісних орієнтацій набула особливої актуальності: у суспільстві відбувається зміна норм, ломка старих стереотипів. Ціннісна сфера, звільнившись від попередніх стереотипів, стає все більш самостійною і незалежною. Головні проблеми, які спричинені знаходженням життєво важливих цілей, сенсу життя і можливостей їх досягнення, стоять перед кожним. Оскільки ціннісні орієнтації знаходяться в основі вибору життєвих цінностей людини, то їх знання допомагає з’ясувати причини її вчинків і дій. Цінності, які засвоює індивід у процесі соціалізації йому "транслює" саме суспільство. Сім'я, дитячий садок, шкільний клас, студентська група, трудовий колектив, компанія однолітків - все це соціальні групи, що становлять найближче оточення індивіда і виступають в якості носіїв різних норм і цінностей. Такі групи, що задають систему зовнішньої регуляції поведінки індивіда, називаються інститутами соціалізації і є факторами, що впливають на формування ціннісних орієнтацій особистості. На сьогоднішній день відмічаються соціальні зміни, де відзначається деяка "розмитість" суспільної ціннісної структури, багато цінностей виявляються порушеними, а також зникають соціальні структури норм.
Особистісні цінності - це найдієвіший психологічний механізм регуляції поведінки особи, котрий підтверджує усталеність її психічних властивостей.
Так вчені В.Г. Алексєєв, Б.С. Волков, І.С. Кон та ін., відзначають, що у кризові періоди стану суспільства підлітки виявляються соціально нестійкими, морально непідготовленими і не захищеними. Сучасні підлітки відчувають гостру кризу в процесі формування їх ціннісних орієнтацій. Перш за все, він проявляється у відсутності в більшості з них базових цінностей (сенс життя, поняття про життя, духовність, патріотизм і багато іншого).
Вивченням цінностей і ціннісних орієнтацій займається багато наук зокрема, філософія, психологія, соціологія, що говорить про їхню складність та багатоплановість.
Положення про провідну роль діяльності в розвитку психіки дитини розглядали - Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк; про роль соціального чинника в розвитку дитини - Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Татенко; теорій вікових криз - Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, П.П. Блонський, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Ж. Піаже, Д.Б. Ельконін, Е. Еріксон, Дж. Якобсон; теорій особистості - О.М. Леонтьєв, А. Маслоу, В.Н. Мясищев, Г. Олпорт, К. Роджерс, С.Л. Рубінштейн, З. Фрейд, Е. Фромм, В.А. Ядов, Д.І. Узнадзе, Е. Шпрангер; уявлення про роль ціннісних орієнтацій в процесі соціалізації особистості - Н.В. Абдюкова, Б.С. Братусь, Т.В. Бреус, Б.Ф. Ломов, М. Рокіч, С.Л. Рубінштейн, Д. Сьюпер, Ш.Х. Шварц, тлумачень ціннісних орієнтацій, як особового феномену - А. Ручкін, О.В. Лісієнко та ін.; єдності зовнішніх впливів, соціального довкілля і внутрішніх особливостей особистості - В. Джеме, А. Бандура.
Об’єкт дослідження - ціннісні орієнтації.
Предмет дослідження - психологічні особливості ціннісних орієнтацій сучасних підлітків.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та дослідити ціннісні орієнтації сучасних підлітків.
Для досягнення поставленої мети були висунуті наступні завдання:
1. Провести аналіз наукової літератури з проблеми ціннісних орієнтацій сучасних підлітків.
. Виявити чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтації підлітків.
. Підібрати методики для дослідження ціннісних орієнтацій.
. Проаналізувати отримані результат та узагальнити їх.
Розділ І. Теоретичні основи дослідження ціннісних орієнтацій сучасних підлітків
1.1 Загальна характеристика підліткового віку
Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. Це межа між дитинством і дорослим життям, пов'язана з віком обов'язкової участі людини в суспільному житті [3].
Підлітковий вік охоплює період від 11 - 12 до 14-15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5-9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають "важким", "нестабільним", "критичним", "перехідним" [3].
Перехід від дитинства до дорослості складає основний зміст і специфічну відмінність всіх сторін розвитку в цей період - фізичного, розумового, морального, соціального [22].
Активізація діяльності гіпофізу спричиняє інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток. Прискорюється ріст тіла в довжину. У дівчаток цей процес розпочинається з 11 років, що на 2 роки раніше, ніж у хлопчиків. У зв'язку з бажанням подобатися представникам протилежної статі, така різниця призводить до появи цілого комплексу переживань, особливо у хлопчиків [5].
Зміцнюється м'язово-скелетна система, зростає фізична сила. Але ріст хребта відстає від темпу росту тіла в довжину. Можна відмітити порушення пропорцій тіла. Простежується невідповідність розвитку серця, маси тіла і судинної системи. Тому часто порушується робота серця, спостерігається швидка втомлюваність. Здійснюється перебудова моторного апарату. Часто втрачається гармонія в рухах, вміння володіти власним тілом. У підлітків може з'являтися протест проти таких змін зовнішності та формуватися гіпертрофований образ фізичного "Я". Перебудова нейрогуморальних співвідношень стає основою загальної неврівноваженості підлітка, вразливості, роздратованості [5].
По всіх напрямках відбувається становлення якісно нових утворень: з'являються елементи дорослості в результаті перебудови організму, самосвідомості, відносин з дорослими і товаришами, способів соціальної взаємодії з ними, інтересів, пізнавальної та навчальної діяльності, змісту морально-етичних норм, змінюється поведінка, діяльність і відносини [20].
Зміни відбуваються за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру. Майже завжди ці зміни супроводжуються появою у підлітка суб'єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкоряється впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкненість) [20].
В підлітковому віці характерним є те, що відбувається втрата дитячого статусу, але ще зберігаються нереалістичні уявлення про власні привілеї і статус дорослих.
Такому становищу сприяють і суб'єктивні враження: різкі фізичні зміни, мрії та ідеали, які починають уявлятися вже менш реальними, кризові зіткнення з самим собою і сім'єю, почуття самотності та прагнення швидше досягнути статусу дорослої людини [3].
Ще на початку століття Л.С. Виготський у широко відомій на той час книзі "Педологія підлітка" запропонував об'ємне розуміння підліткового віку. Суть його полягала в наявності трьох точок дозрівання (рис.1), які не співпадають одна з одною. Статеве дозрівання, на думку вченого, починається і закінчується раніше, ніж наступає кінець загально-органічного розвитку підлітка, і раніше, ніж підліток досягне завершення свого соціально-культурного становлення. Графічно Л.С. Виготський зобразив це у вигляді трикутника (рис.1), вершинами якого слугували визначені точки дозрівання: статевого (s), загально-органічного (з) і соціального (с) [3].

Рис. 1. Трикутник Л.С. Виготського
З. Фрейд звертав увагу на біологічну детермінанту розвитку. Підлітковий вік характеризується обов'язковою віковою кризою. Це зумовлено статевим дозріванням. Підліткову кризу уникнути не можливо, оскільки спроби особистості інтегрувати нові сексуальні імпульси призводять до внутрішніх переворотів [5].
Соціальна ситуація розвитку підлітка полягає у виникненні специфічного комплексу потреб, що виражається в прагненні знайти своє місце у групі ровесників, вийти за межі школи та приєднатися до життя і діяльності дорослих. У школі це виявляється передусім у необхідності налагодження у зв'язку з предметним навчанням стосунків не з одним, а з багатьма вчителями, врахування особистісних якостей кожного з них і їх нерідко суперечливих вимог. Усе це, як зазначала Л. Божович, зумовлює нову позицію учнів щодо вчителів, своєрідно емансипує їх від безпосереднього впливу дорослих, робить їх самостійнішими. Найголовніша зміна в соціальній ситуації розвитку підлітка, на її думку, породжена роллю в його житті групи ровесників. Тому в навчально-виховній роботі з підлітками необхідно враховувати важливість для їх поведінки і діяльності думки однолітків [20].
Основним чинником розвитку підлітка є його власна соціальна активність, спрямована на засвоєння важливих для нього зразків поведінки і цінностей, на побудову стосунків з дорослими, ровесниками. Підлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності, що розширює сферу їхнього спілкування, можливості засвоєння соціальних цінностей, сприяє формуванню моральних якостей особистості. Починає формуватися стійке коло інтересів, який є психологічною базою ціннісних орієнтацій підлітків. Відбувається переключення інтересів з приватного та конкретного на абстрактне і загальне, спостерігається зростання інтересу до питання світогляду, релігії, моралі та етики. Розвивається інтерес до власних психологічним переживанням і переживань інших людей [20].
Для підлітка характерна зміна ставлення до дорослих. Він починає критичніше оцінювати їх слова і вчинки, аналізувати поведінку, стосунки, соціальну позицію. Однак вимоги підлітка до дорослого є дещо суперечливими. Він прагне самостійності, протестує проти опіки, контролю, недовіри, відчуваючи водночас тривогу і ляк за необхідності долати проблеми, сподівається на допомогу і підтримку дорослого, але не завжди відверто зізнається в цьому [20].
Дорослий повинен бути другом підлітка, але особливим, - другом-приятелем, другом-наставником. Його завдання - допомогти дитині пізнати себе, оцінити свої здібності і можливості, знайти своє місце в світі дорослих [20]
"Підйоми" і "падіння" в цьому віці обумовлені якісними змінами, які, з одного боку, супроводжуються появою у самого підлітка значущих суб'єктивних труднощів різного порядку, а з іншого - виникненням об'єктивних перешкод при його взаємодії з довкіллям. Така варіативність змін пов'язана з протиріччями підліткового віку. У двотомній книзі Ст. Холла, якого вважають засновником психології перехідного віку, таких протиріч нараховується біля дванадцяти. У підлітків висока активність може призвести до раптового знесилення, шалена радість змінюється смутком, впевненість у собі переходить у зніяковіння, егоїзм чергується з альтруїстичністю, високі моральні прагнення змінюються низькими спонуканнями, пристрасть до спілкування - замкнутістю в собі, тонка чутливість переходить в апатію, жива зацікавленість - у розумову байдужість, прагнення до читання - в зневагу до нього, устремління до нового, до реформувань - в любов до стандартів, шаблонів, захоплення спостереженнями - в безконечні розмірковування [3].
Сучасні дослідники підліткового віку зійшлися у важливості визначення одного протиріччя. З одного боку, підлітковість - це вік соціалізації, врощування в світ людської культури та суспільних цінностей, а з другого - це вік індивідуалізації, відкриття та утвердження власного унікального і неповторного Я [20].
Підліткові досягнення пов'язані зі стрімким нарощуванням знань, умінь, становленням моральності і відкриттям "Я", опануванням нової соціальної позиції. Підліткові втрати корелюють зі зникненням дитячого світосприймання, безтурботливого і безвідповідального способу життя, що пов'язано з сумнівами у собі, у своїх здібностях, з пошуками правди у собі та в інших людях. Крім того, досягнувши періоду статевого дозрівання, підліток потрапляє в суперечливе становище: він вже не дитина, але ще не ствердився в культурі дорослих [3].
.2 Психологічні особливості ціннісних орієнтацій сучасних підлітків
Цінності кожної людини - це цілий світ: складний, динамічний, суперечливий. Людина оцінює факти свого життя за їх значимістю, реалізує ціннісне ставлення до світу [6. с.89].
Цінності і ціннісні орієнтації є тими внутрішніми пружинами, тими спонуками, які мотивують поведінку людини, схиляють її діяти певним чином. Цінність з погляду соціальної психології - це переживання значущості, вартістності, пріоритетності ревної ідеальної сутності (ідеї), яка може безпосередньо втілюватись у тих чи інших об’єктах та явищах [6. с.88].
По суті, уся різноманітність об’єктів навколишнього світу, суспільних відносин і природних явищ, що належать до їх кола може оцінюватися під кутом зору добра чи зла, істини чи не істини, краси чи потворності, припустимого чи забороненого, справедливого чи несправедливого. Скажімо, справедливість, краса, добро є прикладом цінностей, що закріпилися в суспільній свідомості і як ідеалізовані атрибути. [6. с.89]
Наприклад, справедливість як цінність "справедливістю загалом". Людина може перейматися ідеєю справедливості, навіть коли в її житті немає справедливих відносин, справедливого ставлення до неї, саме в таких умовах вона ще дужче переймається ідеєю справедливого прагнення до неї. Отже, природа цінностей є більшою мірою апріорною, ніж емпіричною: ми переживаємо їх незалежно від того на скільки вони втілені в нашому конкретному соціальному середовищі [6. с.90].
Цінність відбиває ставлення людини до дійсності (до тих чи інших фактів, подій, явищ), до інших людей, до самої себе. Відносини ці можуть бути різними в різних культурах і народів, соціальних групах [8].
За своєю суттю, цінності - це узагальненні поняття про те, що для людини є бажаним, до чого слід прагнути, тобто вони спрямовують її як мета, на досягнення якої слід скеровувати свої задуми, рішення, вчинки, дії [6. с.92].
Особистість зростає в міру того, як зростають її життєві цілі. Найвищу з них - мету життя - К.Д. Ушинський вважав серцевиною людської гідності, людського щастя. До цінностей належать засоби дослідження мети. Благородна мета облагороджує діяльність. В ім’я цієї мети, так само високі цілі досягаються лише гідними засобами [6. с.92].
Наявність життєвих цінностей у свідомості людини залежить як від вікового етапу, на якому знаходиться індивід, новоутворень цього періоду, так і рівня розвитку суспільства загалом [6. с.92].
Виняткова важливість цінностей як фактора, що регулює, детермінує мотивацію особистості, забезпечує її переконання, стійкість, визначається прихильності, моральні принципи і певні правила поведінки, перетворюють їх у будь-якому суспільстві на об’єкт цілеспрямованого впливу [6. с.92].
Ця проблема й потрапляє в поле зору соціальних психологів. Чим керуються люди, купуючи ту чи іншу річ? Як зробити рекламу більш ефективною? Як використати для цього сповідуванні людьми цінності? Життя надає нам безліч свідчень того, як знання про людину, її внутрішній світ спрямовується проти самої людини, як її обплутують примарними ідеями і фальшивими цінностями, намагаються зробити слухняною істотою в руках певних соціальних сучасних технологій впливу, котрі здатні позбавити смислу, принизити, облити брудом усе добре і високе - корисну для суспільства працю, героїчний учинок, доброчинність, любов і дружбу, безкорисливе служіння людям, співробітництво народів - і виправдати й підняти на це будь-яке зло, безкультур’я, дикість, жадобу наживи. Тому так важливого значення набуває моральна складова цінностей. Майбутнє є тільки у тих суспільств, де поважають людську гідність і права особи де вони захищені як законом, так і загальною моральністю суспільства. Тому проблема цінностей, значуща для будь-якої особистості, для груп і для суспільства в цілому [6. с.93].
Більшість авторів виділяють дві найважливіші характеристики цінностей:
. значимість (Тугарінов В.П., Архангельський Л.М., Фролов І.Т., Щепаньский Я., Наумова М. Ф.),
. вторинний, похідний від людського буття характер (Фролович Л.М., Архангельський Л.М., Здравомислов А.Г., Ядов В.А., Рубінштейн С. Л.) [14].
Відповідно з основними сферами суспільного життя зазвичай розрізняють три групи цінностей: матеріальні, соціально-політичні, духовні. Це вищі цінності до яких відноситься перш за все: світ, життя людства; уявлення про справедливість, свободу, права та обов'язки людей, дружбу і кохання; родинні зв'язки; цінності діяльності (праця, творчість, творення, пізнання істини); цінності самозбереження (життя, здоров'я); цінності самоствердження, самореалізації; цінності, що характеризують вибір особистих якостей (чесність, хоробрість, вірність, справедливість, добро) і ін [19].
ціннісна орієнтація підлітковий вік
Матеріальні цінності - це ціннісно-значимі природні об'єкти і предмети, тобто засоби праці і речі безпосереднього споживання. Це їжа, одяг, предмети побуту, житлові умови, знаряддя праці, засоби виробництва слугують для збереження життя, створення певних умов існування [18].
Соціально-політичні цінності - це ціннісне значення соціальних і політичних явищ, подій, політичних актів і дій. До соціально-політичних цінностей, відносять соціальне благо, що міститься в політичних і соціальних рухах, а також прогресивне значення історичних подій, що сприяють процвітанню суспільства, зміцненню миру і співпраці між народами і т.д. [19].
Духовні цінності - це "те, що ми називаємо зазвичай десятком різних понять: це ідеали, норми, цілі, це все те, чого людина прагне, що вона любить і що міститься в її світогляді, світобаченні, світовідчуттів" [18].
При всьому своєму відмінності матеріальні, соціально-політичні та духовні цінності тісно взаємопов'язані, і в кожному з видів є аспект іншого виду цінностей. Більше того, є цінності, які можна віднести і до матеріальних, і до соціально-політичних, і до духовних. Це перш за все цінності, що мають загальнолюдську значущість. Серед таких - життя, здоров'я, свобода і т.д. [19].
Друга підстава класифікації цінностей - по суб'єктам. Тут розрізняють цінності: індивідуальні, групові, загальнолюдські.
Індивідуальна, або особистісна, цінність - це ціннісна значимість предмета, явища, ідеї для конкретної людини [19].
Групові цінності - це ціннісна значимість предметів, явищ, ідей для будь-якої спільноти людей (класу, нації, трудового колективу тощо) [19].
Загальнолюдські цінності - це ціннісна значимість предметів, явищ, ідей для світового співтовариства. До загальнолюдських цінностей відносяться і природні цінності, і цінності, які по своїй суті і значимості мають глобальний характер: проблеми збереження миру, роззброєння, міжнародного...

Учебные метериалы

Прочие разделы

Курсовая работа: Ціннісні орієнтації сучасних підлітків

Скачать работу 'Ціннісні орієнтації сучасних підлітків':

Похожие материалы: